Об'ємні показники роботи рухомого складу. Економічна ефективність поліпшення якісних показників використання рухомого складу, страница 2

Здача порожняка             

Рис. 1.2 Схема порожніх вагонопотоків

Згідно зі схемою порожніх вагонопотоків було  визначено густоту порожніх вагонопотоків і розраховані пробіги порожніх вагонопотоків. Результати занесені до таблиці № 1.2.

Таблиця № 1.2 – Пробіги порожніх вагонів.

Використовуючи дані таблиць №№ 1.1. та 1.2. визначаємо загальний пробіг вагонів, отримані результати котрого занесені у таблицю №1.3.

Таблиця № 1.3 – Загальний пробіг вагонів.

Після цього за схемами навантажених та порожніх вагонопотоків визначаються  величини прийому навантажених і порожніх вагонів з сусідніх відділень і здачі їх на сусідні відділення. Ці дані наведені у таблиці № 1.4.

Таблиця № 1.4 – Прийом і здача навантажених і порожніх вагонів, тисяч вагонів за рік.

В курсовому проекті  експлуатаційні тонно-кілометри нетто визначаються по ділянках і напрямках множенням пробігу навантажених вагонів на динамічне навантаження на фізичний вагон. Розрахунок експлуатаційних тонно-кілометрів наведено у таблиці № 1.5.

Таблиця № 1.5 – Розрахунок експлуатаційних тонно-кілометрів нетто.

Розрахунок тонно-кілометрів брутто визначається за формулою:

∑Qlбр = ∑Qlе + ∑nSв * gт, де ∑nSв - загальні вагоно-кілометри ( таблиця № 1.3);

∑Qlе  - експлуатаційні тонно-кілометри нетто;

gт  - вага тари вагона.

Розрахунок тонно-кілометрів брутто виконаний за формою таблиці № 1.6.

Таблиця № 1.6 – Розрахунок вантажообігу відділка.