Опис роботи лінійного електрогідравлічного шагового приводу типу Г28-2. Основні типи конструкцій гідропідсилювачів. Огляд існуючих конструкцій та обґрунтування вибраної схеми, страница 7

Рис. 3.7. Схема   кермової   пневмогидравлічної машини зі струменевою трубкою.

Конструкція електрогідравлічного перетворювача типу ЭГП-1 показана на рис. 1. Цей перетворювач складається з електромеханічного перетворювача 9 нейтрального типу й однокаскадного гідропідсилювача 5 із чотирьохщільовим золотником 6. Електромеханічний перетворювач установлюється й закріплюється на корпусі гідропідсилювача за допомогою проміжної ланки 7 сердечник 2 і золотник з'єднані ланкою 3. При великій витраті робочої рідини втулка (гільза) 4 виконується складальної з кілець, а при обмеженій витраті - цільною, з довжиною щілин, обумовлених розмірами  вікон.

Позитивною стороною перетворювача є виняткова простота його конструктивної схеми. Однак реалізація її ускладнена, тому що електромеханічний перетворювач переміщає золотник, що безпосередньо розподіляє робочу рідину, яка поступає у гідромотор, і осьові сили на золотнику в процесі роботи можуть досягати значних величин. Тому сила сухого тертя усувається шляхом передачі золотнику осцилюючих осьових переміщень із частотою в 50 гц (або більш високої при використанні спеціального генератора) і амплітудою, достатньою для їх стабільного утримання, виконання на всіх шийках розвантажувальних канавок, підведення тиску в центрі й зливу по краях золотника. Крім того, для скорочення інерційних сил необхідно зменшувати діаметр золотника.

Рис.3.8Конструкція електрогідравлічного перетворювача з одно каскадним гідравлічним підсилювачем: а-до модернізації, б-після модернізації

Обмежником витрати й рівня тиску є також величина гідродинамічних сил, що скорочують робочий хід сердечника золотника. Складне технічне завдання представляє виконання зв'язку 3, тому що вона повинна мати високу твердість в осьовому напрямку, гнучкістю в радіальному, допускати

деякий перекіс осей сердечника й золотника й дозволяти робити тонке регулювання нейтрального положення золотника щодо електромеханічного перетворювача. Конструкція зв'язку, запропонована Л. Л. Золотарьовим, показана на рис.1 б. Сполучення чотирьох тонких ребер 14, розташованих у радіальних площинах, і прорізів 15, розташованих перпендикулярно ребрам, дозволяє задовольнити перераховані вище вимоги. Тонке регулювання здійснюється за допомогою різьбових з’єднань 12 із дрібною різьбою, контровки їх гайками 13 за рахунок цього з конічною різьбою.

Хід сердечника електромеханічного перетворювача, незважаючи на значну потужність (10 Вт), обмежується вимогами до твердості мембран 1 й 5 з умов забезпечення високої чутливості перетворювача, необхідністю їхнього попереднього натягу й збереження лінійної залежності сила-хід. Крім того, зменшення твердості мембран може приводити до нестійкості перетворювача і його автоколиванням під дією осьових гідродинамічних сил.

Технічна характеристика електрогідравлічного перетворювача наступна: діаметр золотника в межах 12 мм; робочий хід золотника не більше 0,2-0,3 мм; витрата в зовнішньому ланцюзі при підведеному тиску рп = 50 кгс/см становить ~ 18 л/хв; максимальна сила струму керування ±800 мА; опір кожної обмотки 18 Ом; коефіцієнт підсилення по потужності ~ 60.

Рис.3.9. Конструкція гідравлічного підсилювача моменту з поворотним золотником.

У зазначеному діапазоні параметрів перетворювач забезпечує гарну лінійність регулювальної характеристики й високу динаміку, обумовлену електромеханічним перетворювачем з урахуванням додаткового інерційного навантаження й твердості від ваги золотника й виникаючих на ньому гідродинамічних сил.

Недоліком цього перетворювача є те, що в процесі експлуатації відбувається поступова витяжка мембран 1 й 8, у результаті чого знижується твердість механічної системи й порушується нормальна його робота.

Усунути цей недолік можна шляхом введення додаткових циліндричних пружин 10 високої твердості (рис.3.8.б), при цьому мембрани служать тільки для центрування сердечника. Практика показує, що при використанні такої конструкції можна досягти підвищення твердості підвіски сердечника до 250 кгс/см, збільшення ходу до 0,3 мм і забезпечення тривалої надійної роботи.