Опис роботи лінійного електрогідравлічного шагового приводу типу Г28-2. Основні типи конструкцій гідропідсилювачів. Огляд існуючих конструкцій та обґрунтування вибраної схеми, страница 3

Точність роботи гідравлічних слідкуючих приводів зі струменевою трубкою трохи вище, ніж у приводів з однощілинними золотниками, але нижче, ніж у приводів із чотирьохщілинними золотниками. Однак технологічність виготовлення і надійність у роботі дозволяють у ряді випадків віддавати перевагу струменевим підсилювачам. Тільки в струменевих підсилювачах можливо безпосереднє перетворення електричних сигналів у гідравлічні без проміжних   електромеханічних пристроїв, виключення яких спрощує конструкцію й поліпшує характеристики електрогідравлічних приводів.

Максимальний к.к.д. гідравлічних слідкуючих приводів зі струменевими підсилювачами має проміжне значення між максимальними к.к.д. слідкуючих приводів, з одно- і чотирьохщілинними золотниками. К.к.д. струменевих підсилювачів істотно перевищує к.к.д. підсилювача сопло-заслінка. Для сопло-заслінка hmax=12,5%, а для ГП зі струменевою трубкою hmax=25%. Струменеві підсилювачі можуть забеспечити більшу швидкодію, оскільки створюють більший градієнт осьової сили, що зсуває золотник вихідного каскаду. Збільшення осьової сили на золотнику, призводить також до зменшення  зони нечуттевості витратної характеристики і збільшення надійності.

У практиці найбільш поширені 3 варіанта схем струменевого керування :

ГП із рухомою струменевою трубкою (рис.2.2 а)  , ГП із нерухомою струменевою трубкою (рис.2.2 б) та відхиленням струменя за допомогою дефлектора (рис.2.2 в)  із двома типами струменевих підсилювачів: зі струминною трубкою й із клапаном динамічної дії.

В двокаскадних ГП найбільше застосування знайшов підсилювач із рухомою струменевою трубкою (рис.2.2 а).

Цей підсилювач має кращі характеристики та меншу конструктивну складність окремих елементів. Крім того, при розміщенні приймальних сопел в золотнику значно простіше реалізується зворотний зв’язок.

Виходячи з цих, та наведених вище порівняльних міркувань за основу при розробці гідропідсилювача прийнята принципова конструкція ГП із струменевою трубкою.   

3. Огляд існуючих конструкцій та обґрунтування вибраної схеми.

Розглянемо одну із схем гідравлічного слідкуючого привода зі струменевою трубкою, яка представлена на рис.3.1.

Рис.3.1 .Схема  гідравлічного слідкуючого привода з струменевою трубкою та приймальними соплами розташуваним безпосередньо на рухомому поршні, жорстко зв'язаному із золотником.

Струменевий гідропідсилювач зі зворотним зв'язком (рис. 3.1) відрізняється від гідропідсилювача без зворотного зв'язку розташуванням приймальних сопел, які виконують безпосередньо на рухомому поршні, жорстко зв'язаному із золотником.

Рідина, що виходить із великою швидкістю з насадка струменевої трубки 1, за допомогою приймальних сопел 2 направляється під напором у керуючі камери р3 і р4. При зсуві трубки від нейтрального положення на керуючому поршні 3 створюється перепад тисків, за допомогою якого переміщається золотник. Варто помітити, що тиск рідини переміщає керуючий поршень і прийомні сопла убік зменшення неузгодженості до такого положення, коли струмінь знову виявиться спрямованим в центр приймача. У цьому положенні тиску рз і р4 зрівняються, а рух поршня із золотником, що відстежили рух насадка трубки, припиниться.

Таким чином, у цьому випадку отримана слідкуюча система із твердим одиничним зворотним зв'язком, у якій струменева трубка - вхідна ланка, а поршень - ланка, що відслідковує.

Схема гідропідсилювача з струменевою трубкою наведена на рис. 3.2. Такий гідропідсилювач складається з струменевою трубки 1, чотирьохщілинного циліндричного золотника 2 з розміщеними на ньому прийомними вікнами, і редукційного клапана 3. Керування струменевою трубкою здійснюється електромеханічним перетворювачем 4.

Особливістю цього гідропідсилювача є наявність негативного одиничного зворотного   зв'язку   між   положенням   кінця струминної трубки й золотником. Такий   зв'язок   здійснюється завдяки   особливому   розташуванню прийомних вікон  струменевоі трубки на золотнику. Прийомні   вікна відповідним чином  з'єднуються з порожнинами В и Г, утвореними 4 поршнями   золотника   в   корпусі-гільзі.