Експлуатація бронетанкового озброєння та техніки: Курс лекцій, страница 34

Технічна діагностика – галузь знань, яка досліджує технічний стан об'єктів діагностування та прояви технічних станів, розробляє методи їх визначення, а також принципи побудови й організації використання систем діагностування. Вона дозволяє оцінювати технічний стан збірних одиниць без їх розбирання, постійно слідкувати за зміною їх технічного стану, визначити за результатами діагностування дійсно потрібний і необхідний на даний момент часу обсяг робіт з технічного обслуговування і ремонту. Діагностування здійснюється в процесі виробництва, експлуатації та ремонту машини і призначена щоб забезпечити її надійність.

Теоретичні основи технічної діагностики

З теорії технічної діагностики терміни і визначення класифікують на три групи.

До першої групи належать терміни, які характеризують технічний стан об'єкта діагностування, до другої - процес діагностування і до третьої - систему технічного діагностування.

Терміни першої групи включають технічний стан, вид технічного стану та діагностичну ознаку (параметр).

Під технічним станом розуміють сукупність підданих змінам у процесі виробництва або експлуатації властивостей об'єкта, які характеризуються в певний момент часу ознаками, встановленими технічною документацією на об'єкт.

Вид технічного стану - це категорія технічного стану, яка характеризується відповідністю або невідповідністю якості об’єкта певним технічним вимогам, встановленими технічною документацією на об'єкт.

Діагностична ознака (параметр) - ознака (параметр) об'єкта діагностування, що використовується у встановленому порядку для визначення технічного стану об'єкта.

До термінів другої групи належать технічне діагностування і алгоритм діагностування.

Технічне діагностування - це процес визначення технічного стану об'єкта діагностування з певною точністю.

Алгоритм діагностування - сукупність розпоряджень про проведення діагностування.

Терміни третьої групи включають об'єкт, засіб і систему технічного діагностування.

До об'єкта діагностування належать виріб або його складові частини, технічний стан яких підлягає визначенню,

Засоби діагностування - контрольно-вимірювальний прилад або спеціальне обладнання, яке дозволяє визначити якісні характеристики об'єкта діагностування. Засоби можуть бути: вмонтовані, зовнішні, універсальні та спеціалізовані.

Під системою технічного діагностування розуміють сукупність засобів і об'єкта діагностування, а у разі потреби й виконавців, що підготовлені до діагностування та здійснюють його за правилами, встановленими відповідною документацією. Розрізнюють локальні та загальні системи діагностування.

Визначення технічного стану, в якому знаходиться об’єкт у дійсний (зафіксований момент) час має місце під час усіх видів технічного обслуговування машин, регламентних робіт, під час ставлення та зняття їх зі зберігання, виникнення відмов та несправностей окремих агрегатів, систем і механізмів.

Прогнозування (переобладнання) вірогідного технічного стану, в якому будуть знаходитися в деякий момент у майбутньому окремі конструктивні елементи і об'єкт в цілому - є основою для організації роботи відповідних служб, пов'язаних з плануванням технічного обслуговування і ремонту техніки, а також заходів щодо забезпечення подовження міжремонтних ресурсів.

Знання технічного стану, в якому об’єкт знаходився в минулому, є невід’ємною умовою для достовірного прогнозування надійної його роботи на визначений період експлуатації, під час розслідування причин аварії, поломок та складання рекламаційних документів.