Перегрівання двигуна можливе і під час нормального рівня охолодженої рідини в системі охолодження у разі подолання підйомів довжиною більше 3 км. У той же час на довгих спусках нерідкі випадки переохолодження двигунів унаслідок зменшення загального опору руху і відносно низької температури навколишнього повітря. Так, на спуску з перевалу висотою близько 4 тис. м за температури повітря 7°С температура води в системі охолодження танка падає приблизно до 40°С. Тривала робота двигуна у такому режимі може призвести до осмолення його циліндрів, а в окремих випадках - до заклинювання поршнів.
Необхідно враховувати, що зі збільшенням висоти над рівнем моря на кожні 100 м температура повітря знижується в середньому на 0,6°С, атмосферний тиск знижується на
8—10 мм рт. ст., щільність повітря зменшується на 1,2%. Ці фактори викликають зменшення коефіцієнта наповнення циліндрів двигуна повітрям.
Зменшення щільності повітря і коефіцієнта наповнення, а також збільшення вологості з підвищенням висоти над рівнем моря є основними причинами зниження вагового заряду повітря, що надходить у циліндри двигуна. Ці фактори, у свою чергу, призводять до зменшення коефіцієнта надлишку повітря (рис. 6) і, як наслідок,- до порушення нормального протікання процесу згоряння палива, димного випускання газів, зниження потужності двигуна і погіршення його економічності.
Так, зі збільшенням висоти від 2 тис. до 4 тис. м потужність двигуна знижується з 22 до 70% від номінального значення
(рис. 7) з одночасним збільшенням витрати палива на 20-25%.
Рис. 7 . Залежність коефіцієнта надлишкового тиску α від висоти Н над рівнем моря
Помітне зниження потужності двигуна деякі механіки-водії з недостатнім досвідом експлуатації намагаються поповнити за рахунок збільшення частоти обертання колінчатого вала, що приводить до його перегрівання з наступним виходом з ладу.
Численні круті повороти і спуски є серйозними перешкодами руху гусеничних машин із установленою швидкістю. Спуск по схилах крутістю до 25° здійснюється з гальмуванням двигуна, а по більш крутих схилах (від 25 до 45°) з одночасним гальмуванням гальмами і двигуном. Інтенсивне користування механізмами повороту викликає швидке нагрівання і спрацювання гальмових стрічок зупинних гальм, гальм повороту і дисків тертя. Внаслідок перегрівання елементів ПММ відбуваються розрідження і витікання змащення з механізмів вимикання і змащування гальмових стрічок механізмів повороту.
Велика кількість підйомів і спусків різної крутості і довжини змушує танки і БМП рухатися на II чи навіть I передачі. Рух на перевалах найчастіше можливий тільки на I передачі зі швидкістю 3—6 км/год з мінімальним запасом потужності щодо сили тяги.
Тривалий рух на знижених передачах створює значні навантаження в трансмісії, викликає перегрів деталей коробки передач, що призводить до посиленого спрацювання шестірень, підшипників і сальникових ущільнювачів. Часте переключення передач спричиняє підвищене спрацювання деталей механізму вимикання головного фрикціону і може спричинити заїдання педалі його привода.
Хмари, що знаходяться на висоті 2000-4000 м над рівнем моря, а іноді і значно нижче, утворюють густі тумани, видимість у який не перевищує 2-5 м, що значно ускладнює рух танків і БМП у колоні.
Під час руху машин по гірських дорогах тряска і вібрація можуть порушити кріплення і центрування агрегатів і механізмів, приладів прицілювання і спостереження. Гірські умови є причиною значного зниження швидкостей руху машин, різкого підвищення витрати моторесурсів і палива, погіршення надійності в роботі БТОТ. Унаслідок впливу кліматичних і рельєфно-ґрунтових факторів під час експлуатації машин у гірських умовах на працездатність їхніх вузлів і агрегатів збільшується імовірність перегрівання, осмолення і розморожування двигуна, прогоряння випускних колекторів на танках; спрацювання синхронізаторів II і III передач КП; руйнування підшипника механізму вимикання головного фрикціону, спрацювання і короблення дисків тертя головного фрикціону і ПМП; форсоване спрацювання гальмових стрічок ПМП; зламу зубів веденої шестірні бортової передачі; ушкодження вузлів ходової частини внаслідок їх ударів об камені і валуни і скидання гусениць (особливо з гумовометалевим шарніром); тріщин паливних баків у місцях зварювальних з'єднань унаслідок підвищених вібрацій під час руху машини по гірськопересіченої місцевості. Тому під час обслуговування БТОТ необхідна підвищена увага особового складу до виконання перевірочних робіт, періодичність яких повинна скорочуватися в порівнянні з типовими (середньоєвропейськими) умовами.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.