Гра як метод навчання, види ігор. Класифiкацiя дитячих iгор, страница 5

Гра — самостійна діяльність, в якій дiти вступають у спілкування з однолітками. Їх об'єднує загальна мета, сумісні зусилля до її досягнення, загальні хвилювання. Ігрові хвилювання залишають глибокий слід у свідомості дитини та сприяють  формуванню добрих почуттів, благородних прагнень, навичок колективного життя. Задача вихователя складається з того, щоб зробити кожну дитину активним членом ігрового колективу, створити між дiтьми вiдношення, засновані на дружбi, справедливостi, вiдповiдальностi перед товаришами.

Дiти грають тому, що це надає їм задоволення. Разом з тим нi в якій іншій дiяльностi нема таких суворих правил, такої обумовленості поведінки, як в грi. Ось чому гра дисциплінує дiтей, привчає їх підкоряти свої дії, почуття та думки поставленнiй меті.

В грi виховується інтерес та повага до працi дорослих: дiти зображують людей рiзних за фахом i при цьому наслідують не тiльки їх діям, але й відношенню до працi, до людей. Часто гра спонукає до працi: виготовленню необхідних атрибутів, конструюванню.

Гра — важливий засiб естетичного виховання дошкільників, бо в цій дiяльностi виявляється та розвивається творча уява, здiбнiсть до задуму, розвивається ритм та красота рухів. Осмислений добір іграшок допомагає формуванню художнього смаку.

Таким чином, гра пов'язана з усiма боками виховної та освiтної роботи дитячого садка. В неї вiдображуються та розвиваються знання та вмiння, до яких привчають дiтей в життi. Саме так трактується роль гри у програмi виховання в дитячому садку: "В дошкiльному дитинствi гра є найважливiйшою самостiйною дiяльнiстю дитини та має велике значення для його фiзичного та психiчного розвитку, становленню iндивiдуальностi i формуванню дитячого колективу".

Iграшка

Бiльшiсть дитячих iгор пов'язанi з використанням рiзноманiтних iграшок. Однак значення iграшки у вихованнi дiтей значно ширше. Iграшка — супутник життя дитини, джерело його радостi. Це не тiльки матерiал, предмет гри, це i партнер, товарищ дитячих iгор, а в руках дорослого — одне з найважливiйших засобiв виховання. Таке рiзноманiття функцiй iграшки пов'язане з її особливостями та походженням.

Iграшка — це спецiальний предмет, визначений для гри та iншого життсвого призначенння не мас. В нiй в узагальненiй формi представленi типiчнi якостi предмета (у тому числi людей та тварин), якi забезпечують виконання вiдповiдних дiй з ними. Так, лялька — узагальнений образ людини (частiше всього дитини) — дозволяє дiтям виконати цiлий ряд дiй: саджати, укладати, купати, переодягати та iнш.

Iграшка дуже рiзниться за типами, матерiалами, технiкою виготовлення, за вiковим та виховним призначенням. Але при всьому рiзноманiттi iграшок в них поперед усього зображуються реальнi речi та предмети, з якими дiс i сама дитина, i дорослi. Вiдображення предметiв умовне та в значному ступенi узагальнене. Характер i ступiнь узагальненностi та умовностi залежать вiд типу iграшки та її конкретного призначення. Умовнiсть зображення предмета не виключають, а припускають вiдображення типiчних рис речi чи предмета, вiдрiзняющих їх вiд iнших (так, у грузовика обов'язково є кабiна, кузов, колеса, у Дiда Мороза — довга шуба, великий капелюх, палка, торба з подарунками).

Виховне значення iграшки рiзноманiтне та рiзнобiчне. Iграшка приймає участь у самому створеннi гри, виступає як своєрiдний партнер дитини, впливає на її особистiсть.

Iграшка повинна допомагати дiтям вивчати оточуючу конкретну дiйснiсть. Для дитини потрiбна iграшка, яка розвиває вмiння вiдрiзняти колiр, розмiр предметiв, їх матерiали та iнш. Дiтям потрiбно дати знання про свiт, про свою краiну. Цього можна досягти, якщо є забавна, розумно й просто написана книжка, та ще легше може бути досягнуто цiкавою iграшкою.

Рiзноманiтнi iграшки допомагають дитинi засвоїти гарний для неї свiт дорослих, ознайомитись з якостями рiзноманiтних предметiв, їх призначенням в побутi та трудовiй дiяльностi людей. Через iграшку вихователь може формувати у дiтей цiкаве ставлення до технiки, розвивати допитливiсть та творчiсть.