Проведення аналізу фінансово-господарської діяльності на підприємстві, страница 7

Коефіцієнт оборотності власного капіталу в 2003 році складає 0,26 в 2004 році він збільшується в 2,04 рази до 0,53, а в 2005 році він збільшується ще на 37,74% до величини 0,73. Ця тенденція є позитивною так як даний коефіцієнт відображає величину виручки, що припадає на 1 грн. власного капіталу. Зростання цього показника зумовлене скорочення власного капіталу за рахунок збільшення непокритого збитку. Значення цього коефіцієнту є недостатньо високим так як фактично означає існування 27 коп. валового збитку на 1 грн. власного капіталу. Тривалість обороту власного капіталу складає 1374 днів і впродовж проаналізованого періоду зменшується до 495 днів (в 2,78 рази).

Показники ділової активності підприємств знаходяться на дуже низькому рівні. Підприємству необхідно проводити більш жорстку політику у комерційному кредитуванні дебіторів, оптимізувати структуру активів – підвищити ефективність використання основних фондів, які скоріше за все завантажені не на повну потужність.

2.4. Аналіз рентабельності підприємства

Рентабельність демонструє ефективність фінансово-господарської діяльності підприємства та показує скільки гривень прибутку (валового, операційного, до оподаткування, чистого) приходиться на 1 грн. реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) - активів, власного капіталу тощо.

Інформаційним забезпеченням аналізу рентабельності підприємства є форма № 1 «Баланс» та форма № 2 «Звіт про фінансові результати».

Показники рентабельності підприємства розраховані у табл..2.1

Коефіцієнт рентабельності продаж показує яку частку валового прибутку містить в собі 1 грн. реалізованої продукції. В 2003 році цей показник становить -0,02. Це означає, що собівартість продукції на 2% вища за чисту виручку від реалізації, що явно свідчить про неефективну цінову політику та нездатність підприємства конкурувати при існуючій кон’юнктурі. Підприємству необхідно шукати шляхи зниження собівартості насамперед шляхом пошуку нових контрагентів з постачання сировини, а в перспективі націлитись на модернізацію виробництва. В 2004 році коефіцієнт рентабельності продаж склав 0,02, що означає 2 коп. валового прибутку у 1 грн. реалізованої продукції. Цей показник є надто низьким і не забезпечує навіть покриття адміністративних і інших операційних витрат. У 2005 році повторюється ситуація 2003 року.

Таблиця 2.1

Розрахунок показників рентабельності підприємства у 2003-2005рр.

Показник

Джерело інформації

2003 рік

2004 рік

2005 рік

1. Коефіцієнт рентабельності продаж

ф.2 стр. 050(055) / ф.2 035

-0,02

0,02

-0,02

2. Коефіцієнт рентабельності операційної діяльності

ф.2 100 (105) / ф.2 040

-0,17

-0,66

-0,21

3. Коефіцієнт рентабельності капіталу

ф.2 220 (225)*2 /
ф.1 (640н+640к)

-0,03

-0,13

-0,04

4. Коефіцієнт рентабельності власного капіталу

ф.2 220 (225)*2 /
ф.1 (380н+380к)

-0,04

-0,33

-0,17

5. Коефіцієнт рентабельності позикового капіталу

ф.2 220 (225)*2 / ф.1
(480н+620н+480к+620к)

-0,14

-0,23

-0,05

6. Коефіцієнт рентабельності необоротних активів

ф.2 220(225) *2 /
ф.1 (080н+080к)

-0,05

-0,24

-0,07

7. Коефіцієнт рентабельності оборотних активів

ф.2 220(225) *2 /
ф.1 (260н+260к)

-0,08

-0,31

-0,11

Коефіцієнт рентабельності операційної діяльності характеризує ефективність процесу виробництва товарів чи надання послуг. На початок 2003 року цей показник становить -0,17 – тобто підприємство отримує 17 коп. операційного збитку на 1 грн. вкладену у виробництво продукції – виробнича діяльність підприємства є неефективною так як цей показник в динаміці знижується до 66 коп. збитку з 1 грн. у 2004 році та до 21 коп. збитку у 2005р. Різке зниження показника рентабельності операційної діяльності у порівнянні з показником рентабельності продаж свідчить про значну частку адміністративних та інших операційних витрат у структурі чистого доходу, що є свідченням низької якості управління підприємством.

Рентабельність капіталу на підприємстві складає -0,03 у 2003 році,
-0,13 в 2004 році і -0,04 у 2005 році. Вкладення в дане підприємство не приносять прибутку. Єдиним, що можливо утримує власників у даній сфері це створені робочі місця та виплата заробітної плати. Оскільки таке вкладення капіталу є абсолютно неефективним.

Рентабельність власного і залученого капіталу повторюють тенденцію показника рентабельності капіталу. Однак якщо спочатку аналізованого періоду більша частина збитків випадала на залучений капітал, то під кінець періоду ситуація змінилася на протилежну – власний капітал стає менш рентабельним за залучений капітал (-0,17 в 2005р. для ВК і -0,05 для ЗК). Така низька рентабельність власного капіталу є ознакою «проїдання капіталу» – оскільки в довгостроковій перспективі збитки від фінансово-господарської діяльності будуть покриватися за рахунок власного капіталу підприємства.

Рентабельність необоротних активів у 2004 році зменшилася до -0,24 порівняно з показником 2003 року – -0,05. В 2005 році рентабельність активів дещо підвищилася, однак все ще залишається від’ємною – -0,07.

Всі коефіцієнти рентабельності на підприємстві нижче 0. Керівникам підприємства необхідно серйозно замислитися над такими болючими питаннями для підприємства як політика ціноутворення і конкурентноздатність на ринку, система управління на підприємстві, структура необоротних активів і ефективність використання власного і позичкового капіталу. Всі ці проблеми вже обумовлювалися раніше, тому без розробки механізмів їх вирішення у найближчій перспективі найбільш раціональним рішенням на мою думку буде ліквідація підприємства і перелив капіталу у більш дохідну сферу господарської діяльності.


Розділ 3. Діагностика банкрутства підприємства