Проведення аналізу фінансово-господарської діяльності на підприємстві, страница 10

Використовуючи розраховані дані в таблиці 4.3 та порівнюючи їх з даними таблиці 4.4 визначаємо тип фінансової стратегії підприємства. За цими даними в 2003 році РГД<0, РФД→0 тип фінансової стратегії можна визначити як дилема – характеризується тим, що, не дивлячись на збільшення довгострокових та поточних зобов’язань, підприємство постійно відчуває нестачу ліквідних активів.

При стабільному зростанні рентабельності можливе переміщення підприємства у квадрат 7, в іншому випадку – у квадрат 9.

Таблиця 4.3

Результат фінансово-господарської діяльності підприємства у 2003- 2005 роках

Показник	2003 р.	2004р.	2005 р.
Результат господарської діяльності	-4323,20	54448,95	-24890,55
Результат фінансової діяльності	350,60	-428,20	-875,40
Результат фінансово-господарської діяльності	-3972,60	54020,75	-25765,95

Таблиця 4.4

Типи фінансової стратегії підприємства

	1.Батько сімейства	4.Рантьє	6.Материнське товариство
	7.Епізодичний дефіцит	2.Стійка рівновага	5.Атака
	9.Кризовий стан	8.Дилема	3.Хитка рівновага

У 2004 році РГД>0, РФД→0, тому фінансова стратегія підприємства характеризується як рантьє. Це вказує на те, що підприємство має достатній запас грошових коштів, однак не воліє вкладати їх у власне виробництво, а надає товарні кредити своїм споживачам (замовникам). При стабільному зростанні рентабельності підприємства й незначній конкуренції на ринку, можливе переміщення у квадрат 1 та 2, в противному випадку – у квадрат 7.

У 2005 році РГД<0, РФД→0 тип фінансової стратегії знову визначається як дилема. При подальшому збереженні такої тенденції, зменшення РФД, підприємство перейде в кризовий стан.

За проаналізований період підприємство демонструвало різні типи фінансової стратегії рантьє та дилема. Ці типи стратегії не знаходяться в суміжних квадратах, що свідчить про не поступовий характер діяльності підприємства. Така нестабільність може суттєво відобразитися на авторитеті компанії і її конкурентноздатності.

Висновки

На діяльність підприємства, як виробничу, так і фінансову впливає дуже багато зовнішніх і внутрішніх чинників. До внутрішніх можна віднести управлінську політику підприємства, до зовнішніх - сукупність макропоказників, які діють в середовищі незаселеного підприємства. Щоб вчасно уникнути негативного впливу цих чинників, підприємству необхідний аналіз своєї діяльності. Аналіз своєї діяльності на всіх її етапах дозволить вчасно захистити себе від впливу чинників зовнішніх джерел походження, а також своєчасно змінити рішення внутрішнього характеру для підвищення ефективності своєї діяльності.

Підприємство, досліджуване в даній роботі, є саме представником підприємств з «важкою структурою» балансу. Жоден звітний період  не характеризується невеликою питомою вагою необоротних засобів. Що стосується вартості майна підприємства, то вона зменшувалася протягом всього періоду аналізу.

Також варто звернути увагу на співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості, дебіторська заборгованість в ідеалі повинна перевищувати кредиторську. Але велика кількість дебіторської заборгованості також може привести до негативних наслідків, оскільки може перетворитися на безнадійну. На даному підприємстві КЗ зростала протягом всього періоду дослідження значними темпами і перевищила і в 2004 році перевищила рівень дебіторської заборгованості. Цей негативний фактор посилюється також і тим, що рівень ДЗ є надзвичайно великим, і значна частина цієї заборгованості у найближчий час може перейти у розряд безнадійної.

Що стосується джерел формування фінансових ресурсів підприємства, то слід зазначити, що позитивною є наявність власного капіталу, який спрямований на розвиток підприємства, а також невелика частина позикового капіталу. Однак така тенденція зберігалася лише в перший рік функціонування підприємства. В подальшому за рахунок зростання непокритих збитків, які зменшують власний капітал  і одночасним ростом кредиторської заборгованості підприємство втратило свою фінансову незалежність і на даному етапі повністю залежить від ринкової кон’юнктури  і домовленості з контрагентами.

В цілому, аналіз підприємства за формою №1 носить відносний характер і може давати деякі помилкові напрями в подальшому дослідженні, хоча вивчення динаміки і структури балансу за дещо звітних періодів дає можливість розраховувати показники надалі.

Для більш глибокого аналізу фінансово-господарський діяльності підприємства, фінансові аналітики використовують декілька показників, що характеризують певну сферу діяльності підприємства. Наприклад здатність вчасно оплачувати свої зобов'язання характеризує платоспроможність і ліквідність, ефективність виробничої діяльності характеризують показники ділової активності, положення фінансових справ підприємства можна описати знаючи оцінку фінансової стійкості. І нарешті за допомогою визначення рентабельності підприємства можна оцінити ефективність його діяльності як по підприємству в цілому, так і по окремих показниках. Таким чином сукупність цих показників і співставлення їх з нормами, наприклад, по галузях, можна зробити певні висновки про його стан.

Так для даного підприємства протягом 2003-2005 років ліквідність коливалася від показників, які повністю відповідали нормативним значенням до показників, які характеризували діяльність підприємства з якнайгіршої сторони. Так всім відносним показникам  ліквідності була властива тенденція зниження показників, що характеризувало його діяльність як неефективну з погляду розгляду оцінки ліквідності.