Проведення аналізу фінансово-господарської діяльності на підприємстві, страница 4

У 2005 році ситуація кардинально змінилася в гіршу сторону. Абсолютно ліквідні активи покривають 0,0059% найтерміновіших зобов’язань. Таке зниження і до того низьких показників відбулося за рахунок приросту кредиторської заборгованості. Активи, що швидко реалізуються покривають короткострокові кредити за рахунок значної дебіторської заборгованості, однак ні за сумою ні за термінами вони не йдуть ні в яке порівняння з величиною найбільш термінових зобов’язань. Активи, що повільно реалізуються покривають довгострокові пасиви, однак не мають істотного впливу на загальний рівень ліквідності. В результаті виникнення значних збитків на підприємстві значно знизилась величина постійних пасивів. Тому величина активів, що важко реалізуються значно перевищує постійні пасиви. Це означає, що фактично основні засоби фінансуються за рахунок поточних пасивів – найтерміновіших зобов’язань. Тобто при вимозі погашення зобов’язань підприємство збанкрутує, так як для покриття кредиторської заборгованості доведеться розпродавати основні фонди за ціною, що значно нижча за балансову вартість.

Така ж критична ситуація на підприємстві зберігається і на початок 2006 року. Позитивною тенденцією стало збільшення показника власного капіталу у 7,09 рази до 39920,8 тис.грн., однак це все ще менше за величину основних засобів. Відсутня також тенденція до істотного зменшення кредиторської заборгованості, що залишає показник найтерміновіших зобов’язань на високому рівні.

У таблиці Ж.2 розраховані коефіцієнти ліквідності підприємства за 2002–2005 роки.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності АЛ) показує, яку частину поточних зобов'язань підприємство може погасити за рахунок грошових коштів та їхніх еквівалентів, тобто негайно. За нормативом Кал, має бути більшим або дорівнювати 0,25.

Найбільшого значення цей показник досягнув на кінець 2002 року. Він становив 0,0069, що на багато менше за нормативний показник. Це загрожує підприємству неплатоспроможністю і вимагає від керівництва проведення заходів щодо пошуку методів швидшого погашення дебіторської заборгованості і зменшення своїх зобов’язань перед кредиторами. Протягом решти років цей показник ще більше знизився і не перевищував 0,005. В довгостроковій перспективі така ситуація є більш ніж загрозливою оскільки зростає ризик вимоги погашення кредиторської заборгованості. Оскільки керівництво на протязі 3 років не проводило ніяких заходів щодо покращення стану підприємства по цьому показнику можна припустити, що керівництво свідомо доводить підприємство до банкрутства шляхом штучного збільшення заборгованості перед одним чи декількома кредиторами. Однак для детального аналізу необхідно розглянути інформацію головної книги та первісні бухгалтерську інформацію.

Коефіцієнт швидкої ліквідності (Кшл) відбиває платіжні можливості підприємства не тільки за рахунок наявних у нього грошових коштів та їхніх еквівалентів, а й за умови своєчасності розрахунків з боку дебіторів. За нормативом КШЛ має бути більшим або дорівнювати 1.

На початок перших двох періодів значення коефіцієнту вище за нормативне. Це є позитивною тенденцією адже при проведенні правильної маркетингової політики направленої на реалізацію товару, а також застосування більш жорстких умов щодо наданих комерційних кредитів контрагентам підприємство могло погасити свою заборгованість. Однак на початок 2005 та 2006 років ситуація змінилася на протилежну. Коефіцієнт швидкої ліквідності знизився до 0,47 та 0,5 відповідно, що в 2 рази нижче за нормативний. Це означає, що найбільш ліквідних активів підприємству вистачить лише на покриття половини поточної заборгованості.

Коефіцієнт загальної ліквідності (Кзл) характеризує здатність підприємства розраховуватись за своїми поточними зобов'язаннями у випадку продажу частини матеріалізованих оборотних активів (виробничих запасів, запасів незавершеного виробництва, запасів готової продукції тощо). За нормативом Кзл має бути більшим або дорівнювати 2.

Даний коефіцієнт протягом всього проаналізованого періоду знаходився на рівні нижчому за нормативний. Дане нормативне значення коефіцієнта встановлене з розрахунку на те, що менш ліквідні оборотні фонди буде важко реалізувати за балансовою вартістю в обмежені строки. На початок 2003р. даний коефіцієнт становить 1,82. На наступний рік відбувається його зниження на 8,24% до рівня 1,67. На початок 2005р. значення коефіцієнту зменшилося до 0,48 (на 71,26%). Це значення зрівнялося зі значенням коефіцієнту швидкої ліквідності за рахунок майже повної відсутності запасів у порівнянні з обсягом реалізованої продукції і дебіторської заборгованості. Це є негативним фактором, який свідчить про скорочення виробництва і можливе банкрутство підприємства. На початок 2006 року ця  тенденція продовжилася – коефіцієнт загальної ліквідності залишився на рівні 0,51. Вищеописана ситуація зображена на рис. 2.2.

Рис. 2.2. Динаміка коефіцієнту загальної ліквідності за 2003–2006 роки

Чистий оборотний капітал (ЧОК) відображує величину оборотних активів, що фінансується за рахунок довгострокових та постійних пасивів. Позитивне значення ЧОК свідчить про те, що підприємство може не тільки своєчасно та в повному обсязі погашати свої поточні зобов'язання, а й здатне забезпечити безперервність та безперебійність процесу виробництва та реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Нормативною тенденцією зміни ЧОК в часі є збільшення.

На початок 2003 року 20,83% власного капіталу (12202,1) було авансовано у оборотні активи – більш мобільні і ліквідні активи. Ця частка  є досить значною і робить підприємство менш залежним від впливу зовнішніх факторів – навіть при погашенні всіх зобов’язань у підприємства все ще залишаться кошти для ведення господарської діяльності. Ця сума збільшилася на початок 2004 року ця сума збільшилася на 5,09% до 12922,3 тис.грн. Однак два останніх роки даний показник знаходився на рівні -37794,4 тис.грн. і -34144,3 тис.грн. відповідно. Це означає, що на підприємстві не тільки не вистачає власного капіталу на формування оборотних засобів, а й те, що в 2004 році 86,05% основних фондів фінансується за рахунок залучених коштів.