Завантажувально-розвантажувальні пристрої. Лоткові завантажувальні пристрої. Бункерні завантажувальні пристрої. Вібраційні завантажувальні пристрої, страница 7

image005

Рисунок 5.5 - Система з Т-образним розташуванням столів-супутників

image006

Рисунок 5.6- Система з Г-образною схемою розташування позицій завантаження-розвантаження.

Пристрій зміни супутників з позицією завантаження й поворотним столом забезпечує операторові зручний доступ як до верстата, так і до позиції завантаження при заміні й підготовці до обробки різних заготівель (рисунок 5.7).

image007

Рисунок 5.7 - Пристрій зміни супутників з позицією завантаження й поворотним столом.

image008

Рисунок 5.8 - Багатопозиційний поворотний стіл з однією позицією завантаження.

Багатопозиційний поворотний стіл з однією позицією завантаження-вивантаження показаний на рисунку 5.8.

Багатопозиційна система завантаження супутників при круговому розташуванні позиції завантаження-вивантаження показана на рисунку 5.9.

Тут механізм перевантаження супутників поворотного типу.

При лінійному розташуванні позицій завантаження каретка перевантажника одержує лінійне переміщення уздовж позицій завантаження - вивантаження (рисунку 5.10).

Як при круговому, так і при лінійному розташуванні позицій завантаження на супутниках можуть бути встановлені різні заготівлі, і їхня обробка може вироблятися в будь-якій необхідній послідовності.

Компонування одномісних і багатомісних завантажувальних пристроїв вибирають у кожному конкретному випадку, виходячи з умов експлуатації верстатів:

планування встаткування;

спрямованості технологічних потоків;

схеми транспортування оброблюваних заготівель і т.д.

image009

Рисунок 5.9 - Багатопозиційна система завантаження при круговому розташуванні позицій завантаження-вивантаження.

image010

Рисунок 5.10 - Лінійне розташування позицій завантаження - розвантаження.

5.3 Розрахунок кількості транспортних засобів

Вибір типу внутріцехового транспорту й планування транспортної системи залежать:

1 від типу й характеру виробництва;

2 виробничої програми;

3 будівельної частини виробничого корпуса;

4 використовуваного технологічного встаткування й ін. факторів.

Кількість транспортних засобів кожного типу визначають виходячи з машиноемкості Тм.е. транспортних операцій, що визначають за такою формою:

image011

або

image012

де: Q - вантажопотік, т.

Тц - середня тривалість одного рейса або одного циклу роботи транспортного засобу, хв.

qп - середня транспортна партія (кількість вантажів, перевезених за один рейс), т.

ZТ - вантажопотік, ед. тари;

image013- величина транспортної партії, ед. тари.

image014

де: ZTі - вантажопотік ед.тари по певній групі виробів;

Qі - вантажопотік по певній групі, т;

Cі - середня вантажомісткість тари, т.

Величина Тц визначається з урахуванням виконання наступних транспортних операцій: руху транспорту до місця навантаження; навантаження; руху з вантажем; розвантаження; непередбачених затримок, час яких приймають рівним 0,15 часу руху транспортного засобу з вантажем.

Час руху транспортного засобу визначають виходячи з довжини транспортного шляху й швидкості переміщення, що не повинна перевищувати 80 м/хв для напільного транспорту й 50 м/хв для підвісного транспорту.

Кількість транспортних засобів визначають по формулі:

image015

де: кс - коефіцієнт попиту, що враховує нерівномірність надходження вимог на обслуговування в одиницю часу:

кс = 1,2  1,6

кз - коефіцієнт завантаження транспортного засобу:

кз = 0,7  0,8

Фо - ефективний річний фонд часу роботи прийнятого типу встаткування, ч.

n - число вантажопотоків, що обслуговують даним типом транспорту.

Загальна кількість одиниць тари одного найменування:

ZТ.О. = 1,15 (ZТ.Е. + ZТ.Р.М. + ZТ.В.)

де: 1,15 - коефіцієнт, що враховує тару, що перебуває в ремонті й на транспортній системі.

ZТ.Е. - кількість одиниць тари, що перебуває на цехових складах;

ZТ.Р.М. - кількість одиниць тари, що перебуває на робочих місцях.

ZТ.В. - кількість одиниць тари для зберігання міжопереційних і складських заділів на ділянках.

Кількість транспортних робітників визначають виходячи з кількості транспортних засобів, що вимагають обслуговуючого персоналу, і режиму їхніх робіт.