Об'ємні процеси центральної нервової системи. Пухлини головного та спинного мозку, страница 6

2.  Пухлини спинного мозку можуть бути первинними і вторинними. Первинні пухлини виходять з тканини слинного мозку, його корінців та оболонок, а вторинні мають метастатичне походження, У клініці поділяють пухлини спинного мозку на внутрішньомозкові (інтрамедулярні) та позамозкові (екстрамедулярні). Перші локалізуються всередині спинного мозку, розвиваючись з його речовини, другі утворюються з оболонок, корінців, розміщуючись поза спинним мозком Пухлини стискають спинний мозок і спинномозкові корінці; а також судини, що живлять їх, чим спричинюють аноксію, набухання і набряк нервової тканини. Діагноз пухлини спинного мозку ставлять на підставі клінічних даних про поступове наростання ознак стискання поперечника спинного мозку. У разі підозри на пухлину потрібно провести дослідження спинномозкової рідини, яке дозволяє виявити білково-клітинну дисоціацію і блокаду підпавутинного простору. На рентгенограмах хребтового стовпа при пухлинах спинного мозку можна виявити зміни коренів дуг хребців. При контрастній мієлографії нижче або вище пухлини відзначається затримка контрастної речовини на відповідному рівні. Єдиним ефективним методом лікування доброякісних екстрамедулярних пухлин спинного мозку є хірургічний. При злоякісних пухлинах також робиться спроба радикального видалення пухлини з наступною рентгенотерапією.

3.  Цистицерк являє собою личинкову стадію свинячого ціп'яка. Яйця гельмінта із забрудненою їжею потрапляють у шлунок, де під впливом кислого середовища оболонка їх розчиняється. Зародок паразита потрапляє в кров, з якою заноситься в головний мозок. Тут зародок переходить у стадію фіни, яка називається цистицерком. Клінічно цистицеркоз головного мозку багато в чому нагадує пухлину. Розвивається гіпертензійний синдром. Діагноз цистицеркозу ставлять на підставі наявності в клінічній картині поєднаних ознак пухлини мозку і менінгіту, переважання симптомів подразнення над симптомами випадання, ремітуючого перебігу захворювання й. характерних лабораторних досліджень. За доступної локалізації цистицерка його видаляють хірургічним шляхом. Але операція ця має паліативний характер, оскільки цистицеркоз головного мозку, як правило, множинний. Профілактика цистицеркозу полягає у боротьбі з гельмінтозами та проведенні санітарно-гігієнічних заходів. Ехінокок — личинкова стадія (фіна) невеликого стрічкового глиста, який живе в кишках собак і вовків. Зараження людини відбувається безпосередньо від собак або при вживанні у їжу заражених овочів. У шлунку людини оболонка яєць гельмінта розчиняється. Звільнені зародки ехінокока потрапляють у кров і лімфу і розносяться по всьому організму. При прониканні у мозок із зародка розвивається ехінокок. Клінічно ехінококоз нагадує пухлину головного мозку. Для діагностики використовують реакції Каццоні й Гедина — Вейнберга. Однокамерний ехінокок лікують хірургічним шляхом. Багатокамерний ехінокок не видаляють. Профілактика ехінококозу полягає в проведенні санітарно-гігієнічних заходів і боротьбі з гельмінтозами.

4.  Абсцес головного мозку— це його обмежене гнійне запалення. Виникає абсцес внаслідок нагноєння ушкоджених ділянок мозку при відкритих черепно--мозкових травмах або в результаті проникання у мозок мікроорганізмів із близькорозміщених або віддалених гнійних запальних вогнищ (отит, гайморит, флегмона лиця, шиї, абсцес легені, карбункул або фурункул будь-якої локалізації). Локалізація абсцесу в головному мозку може бути різною. Клініка абсцесу головного мозку характеризується гострим або підгострим розвитком вогнищевих і загальномозкових симптомів. Лікування при абсцесі головного мозку хірургічне. Перед оперативним втручанням проводять лікування антибіотиками, дегідратуючими і знеболюючими засобами. Профілактикою абсцесу є правильна обробка ран при відкритих травматичних ушкодженнях мозку, своєчасне лікування запальних захворювань будь-якої локалізації.