Об'ємні процеси центральної нервової системи. Пухлини головного та спинного мозку, страница 2

При пухлинах мозочка основними вогнищевими симптомами є атаксія, дисметрія, адіадохокінез, зниження тонусу м'язів. Причому при пухлині півкулі мозочка ці симптоми виникають на хворому боці, а при пухлині черв'яка вони двобічні. Пухлина черв'яка мозочка характеризується особливо різкими порушеннями рівноваги й ходи.

Аденома гіпофіза проявляється раннім виникненням бітемпоральної геміанопсії, первинною атрофією дисків зорових нервів, збільшенням розмірів і руйнуванням турецького сідла. Можуть спостерігатися також порушення вуглеводного і водного обміну (полідипсія, поліурія), акромегалія (збільшення розмірів кінцівок, носа, лоба, підборіддя), адипозогенітальна дистрофія, синдром Іценка—Кушінга (ожиріння лиця, шиї, тулуба, порушення статевої функції, ріст волосся на лиці в жінок, артеріальна гіпертензія) .

Симптоми на відстані. Симптомами по сусідству називають порушення функцій ділянок мозку або черепних нервів, розміщених поряд з відділами мозку, безпосередньо ураженими пухлиною. Наприклад, параліч окорухового нерва при пухлині вискової частки.

Віддалені вогнищеві симптоми — це порушення функцій відділів мозку або черепних нервів, значно віддалених від місця пухлини. Прикладом віддалених симптомів можуть бути Джексонівські припадки при пухлині задньої черепної ямки.

Перебіг пухлин ,мозку завжди прогресуючий, але швидкість наростання симптомів у кожному конкретному випадку різна. Залежить вона від локалізації і структури пухлини, віку й загального стану організму, хворого.

Діагностика пухлин головного мозку передбачає три етапи: визначення пухлинного характеру процесу, з'ясування локалізації пухлини і гістологічної структури її.

Велике значення для діагностики пухлин мають такі методи дослідження, як рентгенографія, електроенцефалографія, сканування, ехоенцефалографія, комп'ютерна томографія.

При краніографії (рентгенографії черепа) виявляють загальні й місцеві зміни. До загальних змін належать стоншення кісток склепіння черепа, вкорочення і стоншення спинки турецького сідла аж до повного зруйнування її, поглиблення дна турецького сідла. Місцеві зміни кісток черепа мають вигляд локальних гіперостозів, вогнищ обвапнування і посиленого розвитку борозен судин, які беруть участь у кровопостачанні пухлини. Прикладом місцевих змін може бути розширення турецького сідла, руйнування його дна, випрямлення спинки, її деструкція при пухлинах гіпофіза або розширення внутрішнього Слухового проходу та остеопороз пірамідки вискової кістки при невриномі слухового нерва.

Контрастне дослідження шляхів відтоку спинномозкової рідини здійснюють за допомогою пневмоенцефало- і вентрикулографії. При наявності пухлини на пневмограмах виявляють зміну розташування, форми і розмірів шлуночків мозку і підпавутинного простору.

Найважливішим ангіографічним симптомом пухлини є зміщення судин мозку та основних гілок їх. Діагностичне значення має також поява новоутворених судин.

Основною характерною електроенцефалографічною ознакою пухлини мозку є повільні патологічні хвилі. При вираженій внутрішньочерепній гіпертензії загальні зміни біострумів кори переважають над вогнищевими. Доброякісні поверхневі пухлини зумовлюють зміну електричної активності у вигляді дельта-хвиль у ділянках кори головного мозку, які безпосередньо прилягають до пухлини.

Ехоенцефалографічна діагностика об'ємних процесів у півкулях великого мозку ґрунтується на визначенні положення серединного відбиття (М-відбиття), тобто сигналу від розміщених у серединній площині структур мозку. При пухлинах, які локалізуються в півкулях, серединні структури зміщуються в протилежний бік і, отже, зміщується й М-відбиття. Величина зміщення може досягати 10 мм і більше.

Комп'ютерна томографія дозволяє розрізняти сіру і білу речовину мозку, кору, підкіркові ядра, шлуночки мозку і крупні борозни, поздовжню щілину між півкулями. Зміни щільності мозкової рідини при наявності пухлини (ділянки підвищеної щільності в місці некрозу) дозволяють виявити її на томограмі.