Третя стадія (параплегії) настає при поступовому стисканні пухлиною всього поперечника спинного мозку. У цій стадії спастичний параліч обох ніг поєднується з розладом усіх видів чутливості за провідниковим типом, порушенням функцій тазових органів і пролежнями.
Для інтрамедулярних пухлин характерні поява спочатку сегментарних розладів рухової, чутливої і вегетативної функцій, потім приєднання до них спастичних паралічів нижчерозміщених кінцівок і провідникових розладів усіх видів чутливості, порушення функції тазових органів і виникнення пролежнів.
Діагноз пухлини спинного мозку ставлять на підставі клінічних даних про поступове наростання ознак стискання поперечника спинного мозку. У разі підозри на пухлину потрібно провести дослідження спинномозкової рідини, яке дозволяє виявити білково-клітинну дисоціацію і блокаду підпавутинного простору. На рентгенограмах хребтового стовпа при пухлинах спинного мозку можна виявити зміни коренів дуг хребців. При контрастній мієлографії нижче або вище пухлини відзначається затримка контрастної речовини на відповідному рівні.
Єдиним ефективним методом лікування доброякісних екстрамедулярних пухлин спинного мозку є хірургічний. При злоякісних пухлинах також робиться спроба радикального видалення пухлини з наступною рентгенотерапією.
3. ПАРАЗИТАРНІ ЗАХВОРЮВАННЯ
3.1. Цистицеркоз
Цистицерк являє собою личинкову стадію свинячого ціп'яка. Яйця гельмінта із забрудненою їжею потрапляють у шлунок, де під впливом кислого середовища оболонка їх розчиняється. Зародок паразита потрапляє в кров, з якою заноситься в головний мозок. Тут зародок переходить у стадію фіни, яка називається цистицерком.
Клінічно цистицеркоз головного мозку багато в чому нагадує пухлину. Розвивається гіпертензійний синдром з характерними для нього головним болем, блюванням, запамороченням, застійними дисками зорових нервів. Вогнищеві симптоми звичайно різноманітніші внаслідок множинної локалізації гельмінта. Частіше, ніж при пухлинах, спостерігаються епілептиформні припадки. У клінічній картині симптоми подразнення переважають над симптомами випадання. Грубі парези, паралічі розвиваються рідко.
У крові і спинномозковій рідині виявляють еозинофілію. Характерна позитивна реакція зв'язування комплементу з цистицерковим антигеном у крові і спинномозковій рідині (реакція Боброва — Возної).
Перебіг цистицеркозу головного мозку хронічний, тривалий, з ремісіями і вираженими загостреннями. Діагноз цистицеркозу ставлять на підставі наявності в клінічній картині поєднаних ознак пухлини мозку і менінгіту, переважання симптомів подразнення над симптомами випадання, ремітуючого перебігу захворювання й. характерних лабораторних досліджень.
За доступної локалізації цистицерка його видаляють хірургічним шляхом. Але операція ця має паліативний характер, оскільки цистицеркоз головного мозку, як правило, множинний. Профілактика цистицеркозу полягає у боротьбі з гельмінтозами та проведенні санітарно-гігієнічних заходів.
3.2. Ехінококоз
Ехінокок — личинкова стадія (фіна) невеликого стрічкового глиста, який живе в кишках собак і вовків. Зараження людини відбувається безпосередньо від собак або при вживанні у їжу заражених овочів. У шлунку людини оболонка яєць гельмінта розчиняється. Звільнені зародки ехінокока потрапляють у кров і лімфу і розносяться по всьому організму. При прониканні у мозок із зародка розвивається ехінокок.
Клінічно ехінококоз нагадує пухлину головного мозку. У крові хворих виявляють еозинофілію. При дослідженні спинномозкової рідний знаходять позитивні білкові реакції, невеликий плеоцитоз з еозинофілією, янтарну кислоту. Перебіг захворювання прогресуючий.
Підозра на ехінококоз мозку виникає при наявності в хворого ехінококів у печінці або в інших органах. Для діагностики використовують реакції Каццоні й Гедина — Вейнберга.
Однокамерний ехінокок лікують хірургічним шляхом. Багатокамерний ехінокок не видаляють. Профілактика ехінококозу полягає в проведенні санітарно-гігієнічних заходів і боротьбі з гельмінтозами.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.