Суб'єкти правовідношення. Застосування норм відповідного законодавства, страница 5

Підстави виникнення, зміни і припинення пенсійних правовідносин. Із загальної характеристики пенсійних правовідносин видно, що їх руху сприяють юридичні факти. Це не тільки їх відмітна ознака, але і основна функція в суспільних відносинах. Юридичні факти надають активну специфічну дію на розвиток правовідносин. Проте в різних пенсійних правовідносинах їх склад неоднаковий і роль окремих юридичних фактів в пенсійному забезпеченні також різна.

Підставою возникновенія- пенсійного правовідношення виступає не одиничний факт, а складний юридичний склад. З приводу становлячих його елементів в юридичній літературі виказані різні думки. Деякі учені (В.С. Андрєєв, І.В. Гущин і ін.) включають в цей склад власне юридичний факт — подію, з яким пов'язаний даний вид забезпечення (вік, інвалідність, втрата годувальника, вислуга років), юридично значущу передумову (суспільно корисну діяльність) і юридично значущі обставини (стаж, наявність непрацездатних членів сім'ї, перебуваючі на утриманні і др,). При цьому звернення громадянина до власника підприємства або уповноваженого їм органу (працедавцю), а також Позитивне рішення адміністрації підприємства врізваются тільки одним з етапів реалізації суб'єктивного права на пенсію, пов'язаних з формуванням і розвитком об'єкту правоотношения.1

'Інша група авторів (А.Д. Зайкин, В.А. Тарасова і ін.) в юридичний склад, що вабить виникнення пенсійного правовідношення, окрім вказаних юридичних фактів включає також волевиявлення громадянина про призначення йому пенсії і рішення компетентного органу про таке призначення. При цьому в складному юридичному складі виділяються факти, що свідчать про наявність у громадянина пенсійної правоздатності, або факти, що ваблять незавершені юридичні наслідки. До них відносять вік, стаж, інвалідність і ін. Разом з цим виділяються волевиявлення громадянина і органу, що призначає пенсию.2

При дослідженні суб'єктів правовідносин по соціальному забезпеченню наголошувалося, що життєві обставини можуть мати різне юридичне значення. Одні з них входять як умови в правоздатність — цю передумову вступу до правовідносин, інші — виступають підставами виникнення, зміни, припинення правовідношення. Такі юридичні факти, як досягнення певного віку, настання інвалідності; смерть кормильца^ стаж, утримання і інші, входять в складний юридичний склад,

. ваблячий визнання у обличчя пенсійної правоздатності. Підставою ж виникнення правовідносин служить інший складний юридичний склад. У нього входять два юридичні акти: волевиявлення громадянина стати пенсіонером і рішення органу про призначення пенсії. Нормами права підтверджується, що автоматично, з однієї тільки правоздатності, пенсійне правовідношення не виникає. Громадянину при цьому належить ініціатива виникнення не тільки «передпенсійних» правовідносин. Його обіг до призначаючого пенсію органу означає, що його воля розповсюджується за межі визнання його тим, що має право на пенсію. Мета його обігу до вказаних органів — отримання пенсії певного вигляду і в певному розмірі.

Заява про призначення пенсії подається обов'язково або по місцю роботи, або безпосередньо до органів соціального забезпечення, за місцем проживання заявника. У заяві повідомляються анкетні дані заявника, його адреса, вид пенсії, яку він просить призначити, а також зведення про те, чи одержує він яку-небудь пенсію, указується число членів сім'ї, що знаходяться на його утриманні.

Другий обов'язковий факт, що входить в складний юридичний склад, що вабить виникнення пенсійного правовідношення, - це рішення компетентного органу про призначення пенсії. Цей орган, визнаючи особу за правоспроможну, призначає пенсію певного вигляду і в певному розмірі. До винесення такої ухвали волевиявлення правоспроможної особи ще не породжує пенсійного правовідношення. Тільки сукупність двох юридичних актів — правомірних волевиявлень, направлених на виникнення правовідношення, породжує його.