Суб'єкти правовідношення. Застосування норм відповідного законодавства, страница 3

Другим суб'єктом правовідносин по соціальному забезпеченню виступають державні органи соціального захисту. Вони володіють спеціальною правосуб'єктністю, тобто здатністю своїми діями виконувати юридичні обов'язки по наданню громадянам певних видів соціального забезпечення,. Такі органи і організація численні. Це: обласні, міські і районні управління праці і соціального захисту, медико-соціальні експертні комісії (МСЕК), інтернатниє установи, регіональні центри соціальної допомоги і т.д. Правомочність і юридичні обов'язки вказаних і інших органів визначені положеннями, інструкціями, статутами і іншими нормативно-правовими актами.

Об'єкти правовідносин. У теорії права під об'єктами правовідносин розуміються різні матеріальні, духовні і соціальні блага.

Юридичний зв'язок між суб'єктами правовідносин по соціальному забезпеченню виникає з приводу як матеріальних благ, так і благ нематеріального характеру. Це зовнішні предмети, явища, певні соціальні блага, з якими пов'язано поведінку суб'єктів правовідносин, і є їх об'єкти. Матеріальні блага соціально-забезпечувального характеру численні і діляться на пенсії, допомоги, натуральні блага, обслуговування і пільги. Матеріальні блага можна ділити і по їх цільовому призначенню. По цій ознаці розрізняють виплати, переслідуючі мету змісту громадянина (пенсії); виплати з метою надання матеріальної допомоги громадянину і його сім'ї (допомоги); натуральні блага з метою надання допомоги сім'ї в змісті і вихованні дітей; натуральні блага з метою змісту старезних і непрацездатних; обслуговування з метою охорони здоров'я громадян (медична допомога, санаторно-курортне лікування і т. д.).

Нематеріальні блага суть факти, що мають юридичне значення в соціальному забезпеченні, повні склади, з якими закон зв'язує право на той або інший вид соціального забезпечення, а також право, що захищається, дійсно або уявно порушене.

Зміст правовідносин. Всі правовідносини є єдністю юридичної форми і соціального змісту. Під юридичним змістом правовідношення розуміється сукупність суб'єктивних прав і юридичних обов'язків, якими наділені суб'єкти правовідносин.

Суб'єкти права на певні види соціального забезпечення мають і, як правило, особисто здійснюють своя права в обов'язку. Закріплене в нормах має рацію і гарантоване державою суб'єктивне право є юридичною можливістю суб'єкта діяти певним чином, вимагати певних дій від зобов'язаного суб'єкта і для користування певним соціальним благом звертатися у разі потреби за захистом до компетентних органів держави. Суб'єктивне право в динаміці виступає як правомочність в конкретному правовідношенні, якому відповідає конкретний обов'язок. Юридичний обов'язок вимагає позитивних дій, відповідних певній правомочності. І правомочність, і юридичний обов'язок витікають з норми права і зв'язані юридичним фактом, обумовлені їм. Характерна межа всіх правовідносин по соціальному забезпеченню — наявність правомочності правоспроможного громадянина на отримання певного виду соціального забезпечення і відповідного цій правомочності юридичного обов'язку органу держави надати громадянину певне соціальне благо. Це не означає, що у сфері соціального забезпечення правовідношення є простими, тобто складаються з однієї правомочності і кореспондуючого йому обов'язку, або односторонніми, коли правомочність належить одному суб'єкту правовідношення, а обов'язки — іншому. Більшість правовідносин в праві соціального забезпечення і складна, і двостороння, з комплексом має рацію і обов'язків у обох суб'єктів.

Автором підручника вже наголошувалося, що суб'єктивне право перетворюється на правомочність під впливом юридичного факту. Юридичні факти, що ваблять виникнення, зміна або припинення правовідносин, називаються підставами їх виникнення, зміни або припинення. При цьому такі у всіх випадках юридичні акти, тобто правомірні дії, скоювані з метою породити певні наслідки (виникнення, зміна або припинення правовідносин). Специфіка юридичних фактів, що ваблять виникнення правовідносин по соціальному забезпеченню, полягає у тому, що вони виникають з складного юридичного складу, в який входить не один, а два і більш юридичних факту. Так, щоб одержувати пенсію, правоспроможна особа звертається про заявою до органу соціального захисту, який ухвалює рішення про призначення певного виду пенсії. Сім'я не одержуватиме допомогу на дітей без поводження із заявою в районне управління соціального захисту за місцем проживання і винесення ним із цього приводу рішення і т.д.