Поняття майнових прав на торговельну марку, які належать кільком особам. Особливості здійснення прав на торговельну марку, які належать кільком особам

ЗМІСТ:

Вступ                                                                                                                        3

1. Поняття майнових прав на торговельну марку, які належать

кільком особам                                                                                                       4

2. Особливості здійснення прав на торговельну марку, які належать кільком особам                                                                                                       8

Висновки                                                                                                               16

Список використаних джерел                                                                           17

Вступ

Метою даної роботи є розгляд теми «Здійснення прав на торговельну марку, які належать кільком особам».

Слід зазначити, що торговельна марка, право на яку належить кільком особам, - це марка, що відрізняє товари і послуги учасників об'єднання підприємств (торговельна марка об'єднання, спільна торговельна марка) від однорідних товарів і послуг інших суб'єктів господарювання, або використовується спільно кількома суб'єктами в інших випадках, передбачених законом. Реєстрація торговельної марки, право на яку належить кільком особам, здійснюється в порядку, встановленому законом.

Право на торговельну марку може належати кільком особам. Ними в сенсі ГК можуть бути підприємства, що утворили об'єднання підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних і соціальних завдань. У цьому разі торговельна марка вважається торговельною маркою об'єднання підприємств. Види та організаційно-правові форми таких об'єднань визначені статтями 119 і 120 ГК. Право на торговельну марку може належати також кільком іншим суб'єктам господарювання, що об'єдналися для спільного її використання, тощо.

У міжнародному праві такі торговельні марки називають відповідно колективними торговельними марками та торговельними марками кількох володільців.

Отже, завданням даної теми буде розкриття таких питань як: поняття майнових прав на торговельну марку, які належать кільком особам та особливості здійснення прав на торговельну марку, які належать кільком особам.

1. Поняття майнових прав на торговельну марку, які належать кільком особам

Виключні майнові права на торговельну марку можуть належати одночасно кільком фізичним та (або) юридичним особам. Зі змісту п. 5 ст. 7 та п. 1 ст. 14 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (далі - Закон № 3689-ХІІ) підставою виникнення відносин спільного володіння виключними правами на торговельну марку між кількома особами є подання спільної заявки кількома заявниками та отримання одного свідоцтва, в якому зазначаються їхні імена (найменування)[1].

У літературі відносини між володільцями виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку іноді називають відносинами співвласності. Звичайно, дана термінологія в науці цивільного права є наслідком повсякчасного вживання в спеціальному законі (в Законі № 3689-ХІІ) такого словосполучення, як «власник свідоцтва», коректність якого викликає сумніви з огляду на те, що свідоцтво не є об'єктом цивільного обороту, воно лише засвідчує виключні права особи (його володільця) на торговельну марку, щодо якої це свідоцтво видане.

Іменування відносин, що виникають між суб'єктами виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку в силу видання на їхнє ім'я єдиного свідоцтва «відносинами співвласності» має наслідком безпідставне застосування до них відповідних положень цивільного законодавства, присвячених регулюванню права спільної власності. Разом з тим, чинний Цивільний кодекс України провів чітке розмежування між правами власності та його об'єктами та виключними майновими правами інтелектуальної власності, до кола об'єктів яких і віднесено торговельну марку.

Тобто аналізовані відносини випливають з виключних прав на відповідний об'єкт інтелектуальної власності, а тому підлягають регулюванню нормами спеціального закону та статтями Книги 4 (Право інтелектуальної власності) ЦК України, і лише за наявності прогалини та достатніх підстав можливо вдатись до застосування в порядку аналогії до закону окремих положень глави 26 (Право спільної власності) ЦК України.

З огляду на викладене, Н. Іваницька вважає більш доречним визначати аналізовані правовідносини як спільне володіння виключними майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку, що випливають із єдиного свідоцтва, виданого на ім’я всіх володільців[2].

Свого часу, досліджуючи можливість виникнення таких відносин на теренах держав континентальної Європи та Великобританії, Ю. І. Свядосц зазначав, що для визнання спільного володіння виключними правами необхідно довести міцний економічний зв'язок між відповідними суб'єктами, який може підтверджуватись відносинами контролю або тісними виробничими відносинами[3].

Слід відзначити, що вітчизняне законодавство не висуває таких вимог до осіб, які бажають спільно зареєструвати торговельну марку.

Право на торговельну марку може належати кільком особам. Ними в сенсі ГК можуть бути підприємства, що утворили об'єднання підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних і соціальних завдань. У цьому разі торговельна марка вважається торговельною маркою об'єднання підприємств. Види та організаційно-правові форми таких об'єднань визначені статтями 119 і 120 ГК. Право на торговельну марку може належати також кільком іншим суб'єктам господарювання, що об'єдналися для спільного її використання, тощо.