Оценка финансового состояния предприятия, ее необходимость и значение, страница 12

1) зменшення валюти балансу на 7709,9 грн., тобто загальна сума фінансових ресурсів підприємства зменшилась, що є плохою ознакою фінансової стійкості суб'єкта господарювання;

2)незалежність підприємства від позикових засобів. Цей висновок ми одержали на підставі значення коефіцієнта автономії, що склав 0,65 у 2000  році та знизився до 0,57 у 2001 році, при тому, що значення, що рекомендується, даного коефіцієнта 0,5. А значення коефіцієнта співвідношення позикових і власних засобів зменшилося з 0,03 до 0,02 відповідно в 2000 та 20001 роках, що свідчить значенню, що рекомендується, (<1). Це свідчить про високу частку власних засобів у майні підприємства.

На основі проведеного аналізу можна зробити висновок, що повне відмовлення підприємства від позикових засобів не свідчить про його високу фінансову стійкість. Т.к. залучення в необхідних розмірах кредитних ресурсів створює для підприємства умови для максимально ефективного використання усіх (у тому числі і власних) фінансових ресурсів.

Аналіз показників ділової активності виявив наступне.

Збільшення виторгу від реалізації продукції на 10311,4 тис.грн. супроводжувався зменшенням збитків від реалізації на 761,2 тис.грн., що є позитивним аспектом у діяльності підприємства.

Негативною тенденцією є також зменшення продуктивності праці на 3,81 тис.грн. у 2001 році, це свідчить про погіршення використання трудових ресурсів.

Разомз тим, відносно високий показник фондовіддачі (0,23) означає ефективне використання основних фондів підприємства в порівнянні із середнім значенням у галузі.

Зроблені розрахунки показали,що оборотність виробничих запасів (50) вище, ніж оборотність засобів у розрахунках (21). Звідси можна зробити висновок, що протягом аналізованого періоду дебіторська заборгованість  нечасто перетворювалася в кошти.

Однак, виходячи з розрахунку показників оборотності засобів у розрахунках і виробничих запасах, можна зробити висновок про раціональне використання оборотних коштів, що виражається у великих термінах погашення дебіторської заборгованості (17 днів) і відшкодуванні виробничих запасів (7 днів).

Для поліпшення ділової активності підприємства необхідно з'ясувати причини зміни запасів (для нашого підприємства це може бути відсутність попиту, завищені ціни), причини затримок оплати одержувачами і розробити заходу для попередження відвантаження продукції без передоплати.

Оскільки в досліджуваному періоді підприємство понесло збитки від своєї діяльності, то показники рентабельності мають негативні значення і свідчать про неефективне використання власного капіталу, активів, відсутність віддачі від витрат, тобто діяльність підприємства є збиткової.

Для поліпшення показників рентабельності і фінансового стану підприємства необхідно удосконалювати рівень організації виробництва і керування, поліпшити структуру капталу і його джерел (залучення позикових засобів), мінімізація витрат на виробництво і зниження собівартості продукції (робіт, послуг); поліпшення якості, розширення асортименту і збільшення обсягу продукції даного підприємства.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1.  Ковалев В.В., Волкова О.Н. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. – М.: ИНФРА – М., 2000. –424 с.

2.  Коробов М. Я. Фінансово – економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посібник. К.: Т-во “Знання”, 2000. – 378 с.

3.  Фінансова діяльність підприємства: Підручник / О.М. Бандурка та ін. – К.: Либідь, 1998. – 312 с.

4.  Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А.М. Поддєрьогін. – К.: КНЕУ, 1999. – 384 с.

5.  Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С., Ненашев Е.В. Методика финансового анализа. – М.: ИНФРА, 2000. – 208 с.

6.  Павлова Л.Н. Финансы предприятий: Учебник для вузов. – М.: Финансы, ЮНИТИ, 1998. – 639 с.

7.  Сопко В.В. Методика анализа баланса предприятия. – К.: МП “Лоран”, 1994. 24 с.

8.  Калина А.В., Конев М.М., Ященко В.О. Современный экономический анализ и прогнозирование. – К.: МАУП, 1998. – 278 с.