Держава і право Стародавнього Риму. Виникнення і періодизація староримської держави, страница 8

2) Класичний період (III ст. до н.е. - III ст. до н.е.).

Цей час найвищого підйому у розвитку римських правових інститутів, які забезпечують економічну основу римської державності - непорушність приватної власності, пріоритету товарно-грошових відносин.

Головну роль в регулюванні правовідносин почали відігравати нові джерела права - едикти преторів, які послужили основою для формування двох нових правових систем "преторського права" (розповсюджувалося на громадян столиці) і "права народів" (діяло у відношенні колонізованих римлянами народів). Разом з тим, продовжували діяти і Закони XII таблиць. Із укріпленням імператорської влади почали застосовуватися норми права загальнообов'язкові для всієї імперії - конституції:

а) едикти - загальні положення, юридичні обов'язки при житті конкретного імператора (з II ст. дотримувалися приймачами);

б) рескрипти - відповіді і поради магістратам по окремих правових питаннях;

в) декрети - рішення імператора в судових справах;

г) мандати - інструкції цивільним чиновникам, які вміщають норми цивільного і кримінального права, які застосовувалися до перегринів (13).

Підвищення ролі державно-правових інститутів в житті римського суспільства викликало значне збільшення кількості діянь, які попадають у сферу crimen publicum, тобто кримінальне покараними державою. Сюди тепер прилічувалися крадіжки на дорогах і крадіжки зі зломом або застосуванням насильства, нанесення тілесних пошкоджень, практично всі види вбивств.

Найбільш тяжкими злочинами тепер вважалися державні. Перш за все це посягання на особу імператора або його чиновників шляхом зговорів, замах, надання опору і т.д. А також участь у заборонених зборах (перші християнські общини), фальшивомонетництво, ухилення від податків або їх не оплата, спекуляція харчовими продуктами.

Розрізнялися посадові злочини, серед яких присвоєння або розкрадання державного майна, хабарництво, підробка; військові - зрада, дезертирство, втрата зборої, неповинність; моральні - співжиття з незаміжньою, кровозмішення, мужолозтво, двоєженство, прелюбодеяние.

Потерпіла зміни і система покарань, її основною метою тепер стала не відплата. Соціальна нерівність у застосуванні покарань перетворилася у повсякденне явище. Смертна кара знову почала широко застосовуватися до всіх категорій населення Римської імперії. З'явилися нові каральні санкції, такі як довічні каторжні роботи на рудниках, продаж у гладіатори, виправні роботи на спорудження доріг і мостів, висилання (вічне без права повернення у Рим, довічне на острови, тимчасове).

Для кримінального процесу було характерне з однієї сторони - суттєвий розвиток юридичної техніки (різноманітність форми вини, введення поняття співучасті, замах і т.д.), з іншої - зосередження в особі імператорського суді-чиновника обвинувальних і судових функцій, що практично позбавляло обвинуваченого процесуальних гарантій. В досудовому розслідувані до представників нищих прошарків суспільства почали широко застосовувати катування.

2. Посткласичний період (IV-V ст.ст.).

В цей період розвитку римського права була здійснена його систематизація і кодифікація, не дивлячись на загальну кризу рабовласницького ладу. У зв'язку з тим, що в нашому курсі передбачена лекція історії держави і права Візантії, ми більш докладно розглянемо дане питання у відведені для неї години.

Зноски та примітки:

1. Аннерс 3. - Указ. Соч. - с. 56-57.

2. Хрестоматия по истории Древнего Мира. - с. 209-210.

3. История государства и права зарубежных стран / Под. ред. О. Жидкова й Н. Крашенинникова. - Ч. 1. - с. 124.

4. Хрестоматия по истории Древнего Мира. - с. 228.

5. Аннерс 3. - Указ. Соч. - с. 59.

6. Хрестоматия по всеобщей истории государства й права. - Ч. 1. - с. 75.

7. Там само.

8. Хрестоматия по истории Древнего Мира.-с. 255.

9. Хрестоматія по взагальної історії держави і права - Ч. 1. - с. 131.

10. Страхов М. - Указ. Соч. - с. 45.

11. Хрестоматія по взагальної історії держави і права. - Ч.1. - с. 84-87.

12. Там само. - с. 87.

13.Історія держави і права зарубежніх країн. Ч.1 / Под. ред. О. Жидкова й Н. Крашенинниковой. - с. 156-157.