
Національний Технічний Університет України
«Київський політехнічний інститут»
ПРАКТИЧНА РОБОТА
З КУРСУ
«ОСНОВИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ»
ВСТАНОВЛЕННЯ ЗАКОНУ ВИМІРЮВАННЯ ВИПАДКОВИХ ВЕЛИЧИН ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Виконала:
Студентка V курсу ММІ
групи МЛм-61
Першак Н.С.
Залікова книга
№ МЛ-6115
Київ 2010
1. ПОБУДОВА ЕМПІРИЧНОЇ КРИВОЇ
Таблиця відхилень результатів.D =18мм
Таблиця 1
|
№ |
х |
№ |
х |
№ |
х |
№ |
х |
№ |
Х |
|
101 |
0,034 |
111 |
-0,059 |
121 |
-0,055 |
131 |
-0,055 |
141 |
-0,046 |
|
102 |
0,055 |
112 |
-0,022 |
122 |
-0,041 |
132 |
-0,095 |
142 |
0,027 |
|
103 |
0,062 |
113 |
-0,052 |
123 |
-0,03 |
133 |
-0,038 |
143 |
0,031 |
|
104 |
0,043 |
114 |
-0,076 |
124 |
-0,056 |
134 |
-0,062 |
144 |
0,062 |
|
105 |
-0,035 |
115 |
-0,048 |
125 |
-0,065 |
135 |
-0,029 |
145 |
-0,046 |
|
106 |
-0,066 |
116 |
-0,026 |
126 |
0,076 |
136 |
-0,035 |
146 |
0,032 |
|
107 |
0,034 |
117 |
-0,002 |
127 |
0,046 |
137 |
-0,012 |
147 |
0,053 |
|
108 |
-0,046 |
118 |
-0,071 |
128 |
0,026 |
138 |
-0,021 |
148 |
-0,049 |
|
109 |
-0,072 |
119 |
-0,042 |
129 |
0,025 |
139 |
-0,055 |
149 |
0,035 |
|
110 |
-0,031 |
120 |
-0,022 |
130 |
0,063 |
140 |
0,061 |
150 |
0,045 |
Максимальне відхилення ximax = +0,076;
Мінімальне відхилення ximin = -0,095;
Зона розсіювання R = |Max| + |Min| = 0,076+0,095 = 0,171 мм.
Розділимо зону розсіювання на 5 груп, з інтервалом h = R/5 = 0,0342 мм.
Таблиця 2
|
Номер інтервалу
|
Інтервал |
Середина інтервалу |
Частоти mi |
Частоти
|
|
|
від |
до |
||||
|
1 |
-0,095 |
-0,0608 |
-0,0779 |
7 |
0,14 |
|
2 |
-0,0608 |
-0,0266 |
-0,0437 |
20 |
0,4 |
|
3 |
-0,0266 |
0,0076 |
-0,0095 |
5 |
0,1 |
|
4 |
0,0076 |
0,0418 |
0,0247 |
8 |
0,16 |
|
5 |
0,0418 |
0,076 |
0,0589 |
10 |
0,2 |
Для графічного зображення емпіричного розподілу будуємо гістограму розподілення. Гістограма зображає диференційний закон розподілення випадкової величини.

2. ОБЧИСЛЕННЯ ПАРАМЕТРІВ ЕМПІРИЧНОГО РОЗПОДІЛУ
У випадку, коли значення випадкової величини
задані більш ніж двозначними числами і
об’єм вибірки
, то розрахунок параметрів
доцільно вести шляхом введення нової випадкової величини:

де х’і – нова випадкова величина;
h – величина інтервалу;
хо – деяке початкове значення (зазвичай приймають середину середніх значень хi).
Приймаємо ![]()
Тоді oбчислимо середнє значення, середньо квадратичне відхилення, асиметрію та ексцес.
Розрахунок проведемо на основі даних табл.2. Для цього заповнимо табл.3.
Таблиця 3
|
№ |
Інтервали |
|
Середина інтервалу |
Нова. випадк. велич
|
|
|
|
|
|
|
Від |
До |
||||||||
|
1 |
-0,095 |
-0,0608 |
7 |
-0,0779 |
-2 |
-14 |
28 |
-56 |
112 |
|
2 |
-0,0608 |
-0,0266 |
20 |
-0,0437 |
-1 |
-20 |
20 |
-20 |
20 |
|
3 |
-0,0266 |
0,0076 |
5 |
-0,0095 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
4 |
0,0076 |
0,0418 |
8 |
0,0247 |
1 |
8 |
8 |
8 |
8 |
|
5 |
0,0418 |
0,076 |
10 |
0,0589 |
2 |
20 |
40 |
80 |
160 |
|
Сума |
50 |
-6 |
96 |
12 |
300 |
||||
Визначаємо початкові моменти (а1, а2,
а3, а4 )
:
а1 = Σmix'i / Σmi = -6/50 = -0,12;
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.