Методичні вказівки до виконання курсової роботи з навчальної дисципліни "Технологія ізоляційних та покрівельних матеріалів і виробів", страница 11

Для розміщення на складі сировини для виробництва 1 т мінеральної вати необхідні об’єми, виходячи з даних матеріального балансу (табл. 3.3) і вихідних даних розділу 3.4.2, м³:

·  для основного компонента (доменного шлаку)

·  для додаткового коригуючого компонента (бою керамічної цегли)

·  сумарний об’єм складу для розміщення компонентів шихти для виробництва 1 т мінеральної вати складає:

.

Із розрахованої кількості компонентів шихти в плавильному агрегаті – вагранці, отримуємо силікатний розплав за об’ємом, м³:

.

Густина розплаву при цьому буде складати, г/см³:

.

Для виробленої мінеральної вати і використаної для виготовлення прошивних матів з густиною в рихло-волокнистому стані від 80 до 105 кг/м³ (марки "100") необхідно використати склад в межах, м³:

від

до .

Для марки "100" середній об’єм складу складає, м³:

Коефіцієнт виходу мінеральної вати з сировини за об’ємом порівняно з об’ємом розплаву складе:

За даними розрахунку коефіцієнт розпушування розплаву при виробництві мінеральної вати (виробу) в наведеному прикладі складає:

Таким чином, для розміщення компонентів шихти для виробництва 1 т мінеральної вати необхідно об’єм складу 0,81 м³, а прошивні мати марки "100" за густиною, вироблені із мінеральної вати масою 1 т розміщується на складі готової продукції об’ємом 10 м³. Коефіцієнт виходу мінеральної вати з 1 т сировини за об’ємом складає 12,34, а коефіцієнт розпушування – 26,4.

4 КОНТРОЛЬ ВИРОБНИЦТВА МІНЕРАЛЬНОЇ ВАТИ

ТА ВИРОБІВ З НЕЇ

У курсовій роботі студентом наводиться система контролю виробництва мінеральної вати, яка включає:

-  вхідний контроль якості і відповідності вимогам стандартів сировинних матеріалів;

-  контроль технологічного процесу переробки сировинних матеріалів на мінеральне волокно і вироби з неї;

-  контроль якості і відповідність показників якості продукції вимогам нормативних документів до мінеральної вати та виробів з неї.

Систему контролю рекомендується наводити в описуваному або табличному вигляді. При цьому обов’язковим являється логічність і послідовність опису об’єктів контролю, системність проведення, виконавець контролю виробництва та методики, стандарти, вимогами яких керуються.

Стосовно обраного об’єкта проектування виробництва мінеральної вати під час вхідного контролю оцінюється якість шлакового щебеню відповідно до ГОСТ 18866-81 та додаткового коригуючого компонента з гірських порід або штучних силікатних матеріалів за методикою ДСТУ Б В.2.7-42-97, ДСТУ Б В.2.7-71-98 (ГОСТ 8269-97).

Результати випробовування порівнюються з вимогами стандарту щодо виробу, наприклад, для матів прошивних з мінеральної вати ДСТУ Б В.2.7-98-2000 (ГОСТ 21880-94).

Контроль технологічного процесу переробки сировини на теплоізоляційний матеріал або виріб з нього здійснюється відповідно до регламенту та нормативів, наведених у технологічній карті.

Вихідний контроль з прийомом і сертифікацією готової продукції відповідно до наведеного прикладу здійснюється лабораторією та відділом технічного контролю за методами ДСТУ Б В.2.7-38-95 (ГОСТ 17177-94).

У курсовому проекті студент посилається на вимоги діючих стандартів щодо прийому, пакування, складування, збереження, транспортування та поставки користувачам готової продукції згідно з ГОСТ 25880-83 і ГОСТ 26281-84.

ДОДАТОК А

Приклад оформлення титульної сторінки

розрахунково-пояснювальної записки

Міністерство освіти і науки україни

Харківський державний технічний університет будівництва та архітектури

Механіко-технологічний факультет

(Заочне відділення)

Кафедра фізико-хімічної механіки та технології

будівельних матеріалів і виробів

курсова робота з навчальної дисципліни

«Технологія ізоляційних та покрівельних матеріалів і виробів»

Варіант завдання:

за № залікової книжки _____

за № у журналі академічної групи _____

                                                           Виконав (ла): студент (ка) групи Т (ТЗ)___