Методичні вказівки до виконання курсової роботи з навчальної дисципліни "Технологія ізоляційних та покрівельних матеріалів і виробів", страница 10

Спочатку необхідно визначити витрати сировинних компонентів шихти за масою для виробництва, наприклад, 1 т мінеральної вати без урахування вологості, технологічних і виробничих втрат компонентів, основного  і додаткового , а потім обчислити витрати сировинних компонентів шихти для виробництва 1 т мінеральної вати з урахуванням їх вологості, технологічних і виробничих втрат.

3.5.4 Приклад складання матеріального балансу за масою для отримання 1 т мінеральної вати

Розрахунок складу шихти за методом складання і розв’язання системи алгебраїчних рівнянь і за методом послідовного наближення дозволив установити, що шихта складється з 76 % доменного шлаку і 24 % бою керамічної цегли.

Для отримання 1 т мінеральної вати без урахування вологості компонентів шихти, технологічних і виробничих втрат сировинних матеріалів витрати компонентів шихти будуть складати:

·  доменного шлаку – = кг;

·  бою керамічної цегли – = кг.

Із урахуванням вологості сировинних матеріалів отримуємо такі витрати компонентів шихти на виробництво мінеральної вати і прошивних матів марки „100” за густиною:

·  доменного шлаку –  кг;

·  бою керамічної цегли –  кг.

З урахуванням технологічних і виробничих втрат сировинних матеріалів від складу сировини до складу готової продукції прошивних матів отримуємо такі витрати компонентів шихти:

·  доменного шлаку –  кг;

·  бою керамічної цегли –  кг.

Отримані результати заносимо в табл. 3.3.

Таблиця 3.3 – Витрати сировини для виробництва 1 т мінеральної вати з                                 і прошивних матів з неї марки „100”.

Найменування сировинних матеріалів	Витрати сировини без урахування вологості й втрат, кг	Вологість сировини, відсотків	Технологічні і виробничі втрати, відсотків	Виробничі витрати сировини, кг
Доменний шлак	760	8	28	1051
Бій керамічної цегли	240	2	20	294

3.5.5 Приклад розрахунку складських приміщень для вихідної сировини та готової продукції

Розміщення сировинних компонентів пов’язано з площинами та об’ємами виробничих приміщень. Тому важливо виконувати розрахунок витрат сировини не тільки за масою, а й за об’ємом складських приміщень для розміщення сировини і готової продукції.

Розраховуємо об’єм складу для розміщення сировинних компонентів за довідковими даними табл. 2.3 за їх насипною густиною, м³:

·  основного компонента –

·  додаткового компонента –

Об’єм одиниці маси розплаву, який отримаємо в плавильному агрегаті – вагранці з урахуванням внесення в одиницю маси шихти долі основного компонента  і додаткового компонента , розраховуємо відповідно до довідкових даних табл. 2.3 за істиною густиною основного і додаткового компонентів, м³:

Густина розплаву при цьому буде складати, г/см³:

.

Вироблену мінеральну вату і, наприклад, виготовлені прошивні мати з неї марки "100" (за середньою густиною  від 80 до 105 кг/м³) можна розмістити на складі готової продукції за об’ємом, м³:

.

Коефіцієнт виходу мінеральної вати за об’ємом (в виробах – прошивних матах марки "100") з одиниці маси шихти складатиме порівняно з об’ємом вихідних компонентів на складі:

Коефіцієнт розпушування розплаву визначається за показниками густини розплаву та середньої густини мінеральної вати (виробу):

Для розрахунку об’єму складських приміщень для вихідної сировини та розміщення готової продукції використовують наведені вище вказівки і методику розрахунку на одиницю маси продукції. Показники визначають з урахуванням потужності технологічної лінії, цеху або заводу за масою або об’ємом готової продукції.

У прикладі наведена методика розрахунку об’єму вихідних компонентів – складових шихти для виробництва 1 т мінеральної вати і об’єму готової продукції – прошивних матів марки "100" (середня густина в межах від 80 до 105 кг/м³), виготовлених з 1 т силікатного розплаву.