Міністерство освіти і науки України
Харківський державний технічний університет
будівництва та архітектури
Спеціальність 7.092601
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до розрахунку градирень
у курсовому і дипломному проектуваннях
з курсу
„Водопостачання промислових підприємств”
Харків 2008
Міністерство освіти і науки України
Харківський державний технічний університет будівництва та архітектури
Спеціальність 7.092601
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до розрахунку градирень
в курсовому і дипломному проектуваннях
з курсу
„Водопостачання промислових підприємств”
Затверджено на засіданні кафедри водопостачання, каналізації
і гідравліки.
Протокол № 15 від 14 травня 2007 р.
Харків ХДТУБА 2008
Методичні вказівки до розрахунку градирень у курсовому і дипломному проектуваннях з курсу „Водопостачання промислових підприємств” для студентів спеціальності 7.092601 – "Водопостачання та водовідведення" / Укладачі: С.М. Епоян, С.П. Пашкова, Г.М. Савво, С.В. Лукашенко – Харків: ХДТУБА, 2008. – 46 с.
Рецензент М.І. Колотило
Кафедра водопостачання, каналізації і гідравліки
Вступ
Методичні вказівки розроблені з використанням нормативних матеріалів для допомоги студентам під час вивчення і розрахунку градирень в оборотних системах промислового водопостачання. Розглядаються конструктивні особливості охолоджувачів, їх класифікація і галузь застосування.
Дане видання може бути використане студентами під час вивчення розділу „Охолоджуюче устаткування систем промислового водопостачання” і в процесі виконання курсового та дипломного проектів дисципліни „Водопостачання промислових підприємств”.
1 Загальні положення
Градирні являють собою споруди для охолодження води в оборотних системах водопостачання.
Залежно від призначення охолодженої води вимоги, які пред’являють до температури цієї води, можуть сильно розрізнятися. Ці вимоги диктуються умовами виробничих процесів, економічністю і надійністю роботи установок. Вони визначаються, як правило, технологією виробництва.
За способом передачі тепла атмосферному повітрю можна класифікувати градирні на:
– випарні, в яких передача тепла від води до повітря здійснюється в основному за рахунок випару;
– радіаторні, або сухі, в яких передача тепла від води до повітря здійснюється крізь стінку радіаторів за рахунок теплопровідності і конвекції;
– змішані, в яких використовується передача тепла за рахунок випару, теплопровідності і конвекції.
Теоретичною межею охолодження води у випарних градирнях є температура атмосферного повітря за змоченим термометром, яка може бути нижче температури за сухим термометром на кілька градусів.
Теоретичною межею охолодження води в радіаторних градирнях є температура атмосферного повітря за сухим термометром.
Випарні градирні забезпечують більш глибоке охолодження води порівняно з радіаторними і можуть бути виконані з дешевих і менш дефіцитних матеріалів.
Радіаторні градирні набули незначного застосування через малу глибину охолодження води і низькі коефіцієнти тепловіддачі поверхні контакту з повітрям. Внаслідок цього поверхня контакту таких градирень зростає в кілька десятків разів порівняно з випарними. Крім того, через малу теплоємність повітря для радіаторних градирень потрібна значно більша кількість повітря, ніж для випарних. Радіаторні градирні мають ряд недоліків під час експлуатації в умовах низьких температур зовнішнього повітря взимку.
Однак радіаторні градирні рекомендують до застосування, коли потрібно забезпечити відсутність контакту охолоджуваної води з повітрям або в районах з дефіцитом води.
У комбінованих радіаторно-випарних градирнях, так само як і в сухих, охолодження води відбувається через стінки радіаторів, які зрошуються зовні водою. Віддача тепла водою, що протікає через радіатори до повітря, здійснюється за рахунок теплопровідності через стінки і випари зрошувальної води. Зазначені градирні одержали менше поширення, ніж випарні й радіаторні через незручності в процесі експлуатації.
За способом створення тяги повітря градирні поділяються на:
– вентиляторні, в яких повітря прокачується нагнітальними або відсмоктувальними вентиляторами;
– баштові, в яких тяга повітря створюється високою витяжною баштою;
– відкриті або атмосферні, у яких для протоку повітря через них використовуються природні струми повітря – вітер та природна конвекція.
Залежно від конструкції зрошувального пристрою і способу, яким досягається збільшення поверхні стикання води з повітрям, градирні підрозділяються на плівкові, краплинні і бризкальні.
Кожний із зазначених видів градирень може мати різноманітні конструкції окремих елементів зрошувального пристрою, відрізнятися їх розмірами, відстанями між ними і може бути виконаний з різних матеріалів.
Баштові градирні виконуються стоячими окремо, круглими або багатокутними в плані, вентиляторні – секційними або стоячими окремо, у плані можуть мати форму квадрата, прямокутника, багатокутника або кола.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.