б) зниження шуму на шляху його поширення в міському середовищі від джерела (градирні) до об'єкта шумозахисту;
в) улаштування шумозахисту безпосередньо на об'єкті – конструктивно-будівельними методами, що забезпечують підвищення звукоізолюючих якостей огороджуючих конструкцій, будинків і споруд.
У якості заходів щодо боротьби з шумом усередині джерела (градирні) можуть бути рекомендовані:
– у протитечійній градирні з вентилятором марки 06–300 установка вентилятора на "основі, що плаває", "м'яке" з'єднання вентилятора з корпусом градирні;
– зниження швидкості обертання вентиляторів за рахунок зміни конструкції або застосування двохшвидкісних двигунів;
– улаштування подовжених дифузорів з безперервним плином потоку шляхом покриття внутрішньої поверхні дифузора звуковбирним матеріалом із пластмасовою плівкою для захисту від води;
– удосконалення аеродинамічних характеристик лопат проточної частини вентиляторів;
– у тих випадках, де це можливо, доцільно передбачати режим роботи градирні з зупинкою в нічний час (з 23 до 7 год);
– розміщення градирень з виходом звукової енергії убік, протилежний розглянутому приміщенню.
У якості заходів щодо боротьби з шумом на шляхах його поширення можуть бути рекомендовані:
– видалення градирень від житлових будинків на достатню відстань;
– розміщення градирень у природних або штучних виїмках або серед будинків;
– улаштування між градирнею і розглянутим об'єктом екранів у вигляді насипів, огороджень, стінок, смуг зелених насаджень;
– розміщення вентиляторних градирень з використанням в якості екранів існуючих споруд будинків, рельєфу місцевості (див. СНиП II-12-77);
– зниження рівнів шуму по шляху поширення може бути здійснене шляхом улаштування глушителів (див. типовий проект "Глушителі вентиляційних установок" серії 5.904-17 1982 р.).
9.2 Вплив аерозолів, що викидаються з градирень у навколишнє середовище
Під час використання міських і промислових стічних вод, а також сильно мінералізованих природних вод (наприклад, морської води) градирні можуть бути джерелом шкідливого впливу на навколишнє середовище – на атмосферу, ґрунт, водні об'єкти.
Шкідливий вплив відбувається в результаті викиду крапель оборотної води в атмосферу, осадження крапель на ґрунт і на поверхню води водних об'єктів.
Краплі, що викидаються, будуть містити в сконцентрованому вигляді за рахунок розпарювання води в градирні шкідливі домішки, що залишилися після очищення стічних вод, що додаються в систему оборотного водопостачання для заповнення неминучих втрат води із системи.
У краплях можуть утримуватися також інгібітори корозії, накипоутворювання і хімічні реагенти для запобігання біологічних обростань, що додаються в оборотну воду.
Крім цього, у краплях можуть знаходитись патогенні мікроорганізми, властиві міським стічним водам, бактерії, віруси, гриби. Деякі мікроорганізми в градирнях за сприятливих умов для їхньої життєдіяльності можуть розмножуватися.
Працююча градирня викидає в атмосферу нагріте до 35–45 °С насичене водяними парами повітря, що містить краплі води розміром від 100 до 500 мкм у кількості від 0,5 до 1 м на 1 м3 повітря.
Краплі води поширюються в атмосфері в районі градирень і воложать поверхню землі і розташовані поблизу споруди, а в зимовий період викликають їхнє зледеніння, так як у в Снип 11-89-80 наведені припустимі мінімальні відстані від градирень до найближчих споруд.
Зона випадання краплинної вологи на поверхню землі має форму еліпса з великою віссю, що проходить крізь центр градирні в напрямку вітру. Найбільша інтенсивність випадання крапель на поверхню землі в цій зоні знаходиться на великій осі еліпса на відстані приблизно двох висот градирні.
У разі наявності в атмосферному повітрі газоподібних домішок, що виходить із градирень волога може взаємодіяти з ними й утворювати шкідливі для навколишнього середовища сполуки. Наприклад, у результаті взаємодії вологи з окислами сірки відбувається окислювання сірчистого ангідриду в більш шкідливі для людини сульфати.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.