Методичні вказівки до розрахунку градирень у курсовому і дипломному проектуваннях з курсу "Водопостачання промислових підприємств", страница 6

Під час розробки проектів нових і реконструкції існуючих градирень вибір типу зрошувача в кожному конкретному випадку виконується на підставі техніко-економічних розрахунків з урахуванням вимог технології виробництва, теплової й аеродинамічної характеристик зрошувача, наявності матеріалів для його виготовлення і мінімальної матеріалоємності конструкції, а також якості оборотної води.

Одним із можливих шляхів економії матеріалів під час улаштування плівкових зрошувачів без істотного погіршення охолоджувального ефекту є установлення елементів таких зрошувачів у 2–3 яруси з розривом між ними не більше 1 м (див. рис. 2.10, V).

Для зручності установки зрошувальних пристроїв у градирню окремі елементи їх монтуються в блоки. Розміри блоків у плані не повинні перевищувати 1–1,5 м², а висота їх приймається з конструктивних міркувань з урахуванням загальної висоти зрошувального пристрою. Блоки можуть бути закріплені на підвісках або встановлені на опорних балках. Багатоярусні зрошувачі з полімерних матеріалів доцільно кріпити на підвісках.

2.4 Водоуловлювачі

До водоуловлювачів пред'являють вимоги максимально можливого зниження виносу крапель з градирні з потоком повітря при мінімальному аеродинамічному опорі. Цим вимогам задовольняють конструкції водоуловлювачів, схеми яких зображені на рис. 2.11. Технологічні характеристики водоуловлювачів наведені в табл. 2.4.

Водоуловлювачі рекомендується встановлювати на відстані близько 2,0 м над водорозподільними системами, що забезпечує доступ до водорозбризкуючих сопел. У разі необхідності зниження загальної висоти градирні цієї умови можна не дотримуватись, однак, відстань від водоуловлювачів до водорозподільних систем у цьому випадку повинна бути не меншою за 0,5 м.

Швидкість руху повітря в створі перед водоуловлювачем не слід приймати більшою за 3 м/с для уникнення значного підвищення віднесення краплин.

У вентиляторних градирнях водоуловлювачі слід розміщати на відстані від робочого колеса вентилятора не менше 0,5 діаметра його лопат; при цьому нахил верхнього ряду лопаток водоуловлювача повинен бути спрямований до центра градирні або в зворотній бік обертання вентилятора. За умови дотримання цих умов практично виключається несприятливий вплив водоуловлювача на роботу вентилятора.

Рисунок 2.11 – Схеми водоуловлювачів

Таблиця 2.4 – Технологічні характеристики водоуловлювачів

Номер позиції на рис. 2.13	Водоуловлювач	Кут нахилу планок, a, град	Відстань між планками, d, мм	Коефіцієнт опору, zву	Віднесення краплинної вологи, % від витрати охолодженої води
I	Дерев'яний дворядний з товщиною планок d = 8 мм при швидкості повітря w = = 2,0 м/с	60	70	3,7	0,1-0,2
I	Те ж саме , з товщиною планок d = 10 мм при w = 2,5 м/с	60	70	4,7	0,1-0,2
I	Те ж саме	60	40	6,5	0,05
II	Пластмасовий куткової конструкції ВНДІГ при w = 2,0 м/с	45	35	3,5	0,05
III	Азбестоцементний з криволінійним обрисом лопаток при w = 2,5 м/с	-	40	3,1	0,05
IV	Пластмасовий з криволінійним обрисом лопаток при w = 2,0 м/с	-	35	3,8	0,05
IV	Те ж саме	-	45	3,0	0,05
V	Пластмасовий трирядковий при w = 1,0 м/с	45	30	3,9	0,05

Примітка. Дані таблиці наведені для густини зрошення

q_ж = 6,2 м³/(м²×год).

3 Технологічний розрахунок вентиляторних градирень

Технологічний розрахунок градирень є необхідним як під час проектування нових градирень, так і під час прив'язки існуючих проектів цих споруд до місцевих метеорологічних умов з урахуванням вимог до температури охолодженої води і гідравлічних навантажень.