Методичні вказівки до розрахунку градирень у курсовому і дипломному проектуваннях з курсу "Водопостачання промислових підприємств", страница 13

Зрошувач баштових градирень, як правило, виготовляється з плоских (рідше з хвилястих) азбестоцементних листів в один або два яруси, а також з дерев'яних блоків. Величина поверхні контакту води з повітрям, а, отже, і охолоджувальний ефект залежать від відстані між листами "в світу" і від висоти зрошувача.

У сучасних великих баштових градирнях (площею 1000 м² і більше) передбачається водоуловлювач. Він, як правило, жалюзійного типу з прямолінійним або криволінійним обрисом лопаток. Може виготовлятися з дерева, азбестоцементу і пластмаси.

У градирнях повинні передбачатися заходи проти зледеніння їхніх конструкцій. Повітровхідні вікна повинні бути обладнані щитами для регулювання вхідного в градирню повітря в зимовий період. У периферійній частині каркаса зрошувача повинні бути установлені вітрові перегородки в радіальному напрямку.

Повітрорегулюючий пристрій застосовується у кожному конкретному випадку за техніко-економічними розрахунками, залежно від кліматичних умов та режиму роботи градирень у зимовий час.

До градирень повинні передбачатися під'їзди і майданчики для установки пожежних автомобілів з метою використання води градирень як резервного джерела водопостачання у разі пожеж на об'єктах. Територія, що примикає до градирень, повинна бути спланована і мати трав'яний покрив або щебеневе покриття.

4.2 Проекти баштових градирень великої продуктивності

У даний час існують проекти двох серій градирень, умовно названих "нова" і "стара". Усі ці градирні випарні.

Нова серія градирень - площею 1100, 1600, 2300 і 3200 м²; стара серія - площею 1200, 1600, 2100, 2600, 3200 і 4000 м².

У градирнях нової і старої серій установлюється двох'ярусний азбестоцементний зрошувач з ярусом висотою 1,2 м, відстанню між ярусами 0,05 м і відстанню між азбестоцементними аркушами 25 мм.

5 Технологічний розрахунок баштових градирень

Задачею технологічного розрахунку баштових градирень є визначення температури охолодженої в градирні води. Кожен типовий проект має свої графіки, що є технологічними паспортами градирень, за якими визначається температура охолодженої води або обраний типорозмір градирні.

Крім того, температуру охолодженої води баштових градирень можна визначати за графіками, зображеними на рис. 62–65 – для нової серії градирень, рис. 66–77 – для старої серії градирень на с. 102–117 «Посібника з проектування градирень (за СНиП 2.04.02-84)».

Розрахункові графіки для нової серії градирень дозволяють визначати для кожного типорозміру градирні гарантійну температуру охолодженої води t₂ залежно від температури зовнішнього повітря за сухим термометром J і його відносної вологості j, щільності зрошення q_ж і температурного перепа-ду Dt.

Розрахункові графіки для старої серії для кожного типорозміру градирні складаються з двох графіків: основного і допоміжного графіка виправлень на температурний перепад. За графіком температура t₂ визначається залежно від J, j, q_в при Dt = 10 °С.

При інших значеннях Dt, що відрізняються від 10 °С (у діапазоні від 4 до 16 °С) за графіком визначається виправлення до величини t₂.

Приклад розрахунку. Визначити температуру охолодженої води t₂ під час охолодження води на градирні нової серії з площею зрошення F_зр = 3200 м². Кількість охолоджуваної води G_в =55000 м³/год.

Густина зрошення для цієї градирні прийнята q_в = 8 м³/м²∙ год. Перепад температур повинний бути Dt = 8 ⁰С. Температура повітря за сухим термометром J = 24 ⁰С, відносна вологість повітря j = 60 %.

За графіком (рис 5.1) знаходимо t₂ = 29,4 ⁰С.

Кількість градирень

, де  G_в – кількість охолоджуваної води, м³/год;

q_в – питоме гідравлічне навантаження або густина зрошення, м³/м²∙ год.

f_зр – площа зрошення, м².

Приймаємо до улаштування дві градирні нової серії з площею зрошення 3200 м² (висота градирні – 88 м; висота повітровхідних вікон – 7,5 м; діаметр башти на рівні верху зрошувача – 65 м; діаметр вихідного перетину башти – 42 м).