ЕТИКА
Самостійна робота №1
Тема 1. Предмет етики. Основні етичні вчення.
Мета: Усвідомити особливості предмета науки етики, її завдання, місце в системі соціально-гуманітарних дисциплін, роль у житті людини етичних понять та настанов моралі. Обґрунтувати з сучасних позицій закономірності розвитку етичних вчень в історичному контексті, розкрити їх правонаступність та генетичну спорідненість.
План.
1. Етика як наука про мораль, її походження, предмет і основні завдання.
2. Функції моралі.
3. Етика в системі соціально-гуманітарних дисциплін.
4. Історія розвитку етичної думки: від стародавнього світу – до сучасності.
Методичні вказівки до виконання самостійної роботи:
Приступаючи до вивчення цієї теми, перш за все необхідно прояснити собі зміст основних понять : „етика” та „мораль”, які достатньо докладно розглядаються в усіх підручниках та посібниках. При наявності різних точок зору, в науковій традиції для більшості вчених утвердилося : „етика” - це наука, предмет якої складає „мораль”.
Слід розділяти також два аспекти моралі – моральний вимір людини і моральний вимір суспільства. Моральний вимір людини пов’язаний з аналізом тих конкретних людських якостей, які їй притаманні. Сутність морального виміру людини в античності вбачали у тому, що людина моральна в тій мірі, в якій вона розумна, а людина розумна в тій мірі, в якій вона моральна.
Мораль в соціальному вимірі – це форма свідомості, яка робить можливими відносини між людьми в усіх їх конкретних проявах як людські. Такою формою виступає, наприклад, „золоте правило моралі” – „ не роби іншому того, чого не хочеш з боку іншого відносно себе”. Золоте правило моралі – це правило взаємності. Життя суспільства складається з безлічі відносин і протиріч, але мораль, поєднуючи людей, створює той соціум, де тільки і можливо людське розгортання людського буття.
Приступаючи до вивчення другого питання, зверніть увагу, що головна функція моралі –регулятивна. На відміну від інших регулятивів (права, традицій, звичаїв…), мораль дозволяє і вимагає людині дивитись на своє життя і оточуючу дійсність так, як би вони залежали від його вибору. Мораль діє із середини людської свідомості. Вона є постійне установлення поведінки людини з найвищим змістом, або ціллю (Богом, Універсумом, Ідеалом …) . І не має значення чи існує цей зміст, або ціль дійсно. Мораль виходить з того, що вони існують.
Розглядаючи питання про структуру моралі, студент має знати її головні елементи : цінності, вищі цінності, ідеали, принципи життя і зміст життя, норми.
Норми – це вимоги, повеління які повинні виконуватися людиною. Моральні кодекси окреслюють коло обмежень, які пов’язані з можливістю нанесення шкоди людині, а найширше – всьому живому.
Цінності – це те, що стверджується в нормах, це зразки поведінки, взяті у чистому вигляді.
Різниця між нормами і цінностями у тому, що перші виконуються або не виконуються, а цінностям слугують. Цінності в свідомості людини мають ієрархію – людина вибирає для себе головні , приносячи у жертву інші. Служіння цінностям може бути більше або менше відданим. Цінності завжди вище норм. Ідеали (моральні) – це найвищі цінності.
Головний принцип моралі, її основа – це визнання безперечної цінності людини як такої. Бути моральним – це визнавати цей принцип життя як абсолютний і визнавати заборону на насильство.
Функціонування моралі в реальному соціальному житті зв’язана з існуванням специфічних труднощів, коли мораль проголошує самоцінність людини, а в практичному житті люди знаходяться у певних ієрархічних відносинах, коли одні люди керують іншими, експлуатують інших і т.і. Ці труднощі виражені у „моральних парадоксах”. Наприклад, «парадокс судді» -„ті, що могли б бути моральним суддею, не будуть цього робити; а тим, хто хотів би це робити неможливо це довірити”. Рішенням цього парадоксу вважають моральну вимогу :” Не судіть інших”. Розберіться з аргументацією цього рішення самостійно.
Парадокс моральної поведінки сформулював в класичній формулі, як вважають, Овідій: „Благе бачу, хвалю, а до хибного тягнусь.”
В третьому питанні акцентуйте увагу на зв’язку етики з такими дисциплінами, як естетика, філософія, культурологія, психологія, соціологія, педагогіка.
Протягом людської історії давались різні відповіді на ці питання, що лежить в основі різниці моральних вчень і традицій.
В четвертому питанні студенту рекомендується більш широко, ніж це дається в лекції, ознайомитися з життєвченнями тих, кого називають вчителями людства – це Будда, Конфуцій, Іісус Христос, які висунули програми достойного життя людини і ці програми закріпилися в моральних установах світових релігій і історичних сталих традиціях.
Важливе місце у Будди займає поняття metta – любов, відсутність ненависті, яке реалізується у бережному відношенні до усього живого.
Моральний кодекс Будди складався з п’яти заборон: не вбивай, не кради, живи цнотливо, не бреши, не пий алкоголю. В цілому вчення Будди направлено на подолання людської ворожнечі через самовдосконалення особистості.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.