Завдання для самостійної роботи студентів з дисципліни «Етика та естетика», страница 7

Додаткова:  1, 2, 5, 11, 13, 18, 22, 23, 24, 29, 30, 35, 36.

Самостійна робота №6

Тема 6. Історія естетичної думки.

Мета: Обґрунтувати з сучасних позицій закономірності розвитку естетичних вчень в історичному контексті, розкрити їх правонаступність та генетичну спорідненість.

План.

1. Методологія вивчення та періодизація історії естетичної думки.

2. Естетична думка у країнах Стародавнього Сходу.

3. Досягнення античної естетики.

4. Естетична думка Західної Європи доби Середньовіччя та Відродження.

5. Класична європейська естетика.

6. Посткласична естетика.

Методичні вказівки до виконання самостійної роботи:

Розпочати вивчення теми слід з усвідомлення особливостей методологічного підходу до даної теми та визначення хронологічних рамок періодів розвитку естетичної думки. Цей матеріал найкраще висвітлений в лекції.

Запам’ятавши періодизацію розвитку естетичних вчень, можна переходити до опрацювання наступних питань теми. При цьому слід застосовувати методи історизму та структурного аналізу, про які мова йшла в першому питанні.

Слід звернути увагу, що естетична думка розвивалася в двох напрямках: 1) в країнах Сходу (Індія, Китай, арабо-мусульманські країни; 2) в країнах Європи. При цому засадами формування західноєвропейської естетики стали філософсько-естетичні вчення давньогрецьких мислителів. Серед них виділяються естетичні погляди Піфагора, Сократа, Платона та Аристотеля, на які слід звернути особливу увагу. Що ж стосується розвитку етстетичних вчень у країнах Стародавнього Сходу, то джерелами знань про них є:  «Натья-Шастра» (Індія);  «Лунь Юй» (твір китайського філософа Конфуція); естетичні погляди Аль-Кінді (арабський філософ). Докладно про ідеї та естетичні погляди мислителів цих країн можна ознайомитись за навчальною літературою (зверніть увагу на підручник Левчук Л.Т. та Оніщенко О.І.) та лекцією.

Естетичні погляди мислителів Середньовіччя та Відродження корінним чином відрізнялися. Мислителі Середньовіччя (Августин Аврелій, Тома (Фома) Аквінський) стверджували ідеалістичне тлумачення естетичного на засадах християнського віровчення. При цьому абсолютом досконалості виступав Бог, а все людське, тілесне вважалося гріховним і недосконалим. Натомість, філософи Відродження (наприклад, ДЖ. Піко делла Мірандола) стверджували в своїх працях відношення до людини, як до істоти, вищої над іншими, стовореної та здатної бути творцем, здатної до самовиявлення. Поміркуйте, чому стався такий разючий поворот у сприйнятті людини? Це питання буде обговорюватися на семінарському занятті.

Класична європейська естетики, що сформувалася за доби Нового часу (XVII- перша половина XIX століть) мала своїм підґрунтям бурхливий розвиток капіталістичних відносин, що спостерігався в той час. Людина розглядається в якості суб’єкта, тобто, здатною до активного цілеспрямованого перетворення навколишньої реальності. Індивідуалізм, спрямування зусиль на власний добробут, секуляризація суспільства (відмова від панування християнського світогляду) все більше розповсюджувались в цей період. Бурхливо розвивалися науки, відбувалася їх спеціалізація. У XVIII ст. німецький філософ О.Г.Баумгартен вперше виділив естетику як окрему науку зі своїм об’єктом та предметом. Зверніть також увагу на естетичні концепції таких видатних мислителів цього періоду, як І.Кант, Г.В.Ф. Гегель,  Ф.Шеллінг. не забудьте ознайомитись з першоджерелами класичної європейської естетики (прочитати твори згаданих мислителів, назви яких є в списку додаткової літератури, а тексти – в електротеці ХІБС).

Реакцією на проблеми, що накопичились в епоху Модерну (XVIII – перша половина XIX століть) стала посткласична естетика, що яскраво проявилась  в творчості Ф.Ніцше, хоча почалося її обґрунтування вже після Г. Гегеля. Проблеми капіталізації виробництва, надмірний індивідуалізм, крах «Проекту Просвітництва», бідність великих мас населення, раціоналізм і панлогізм, що придушували емоції та інтуїцію в людині, - все це спричинило бурхливу критику класичної естетики з боку мислителів нової генерації, особливо в XX столітті. Виникає безліч філософських концепцій, що сформували нову естетику  - від інтуїтивізму (А.Бергсон), фрейдизму (З. Фрейд) – до структуралізму та пост структуралізму (Ж.-Ф. Ліотар, М. Фуко, Ж. Дельоз, Ж.Дерріда, Ю. Крістєва та інші). Розкрити та усвідомити особливості естетичних пошуків посткласичної естетики допоможе вам матеріал лекції, а також рекомендована основна і додаткова література.