Слід також звернути увагу на відповідність означеної у вступі інформаційної бази дослідження фактично матеріалу, що мається у роботі.
Якщо при аналізі вступу виявляється невідповідність вступу основній частини, то з метою завершення роботи в необхідний термін, як правив, корегуванню піддається саме вступ.
При аналізі висновку необхідно звернути увагу на те, щоб підсумкові висновки за рішенням всіх завдань, поставлених у вступі, знайшли відбивання у висковку. Цілком неприпустимо вказувати у висновку, що якесь із завдань було не вирішено. Якщо така ситуація мала місце, то необхідно або все це завдання вирішити, або, якщо завдання не впливає на досягнення загальної мети дослідження, у вступі його не ставити.
Відбивання у висновках підсумкових результатів з виконання поставлених завдань повинно свідчити про виконання автором цільовий настанови, що сформулювалася у вступі. Останнє положення повинно також знайти відбиття у висновку.
Для виявлення помилок в тексті можна попробувати прочитати роботу в слух перед самим собою: сприймання на слух часто дасть можливість почути різницю між тим, що хотілося сказати і тим, що справді написане. Дуже корисної може виявитися магнітофонний запис голосового відтворення тексту, а після цього його прослуховування.
Після завершення роботи над текстом в цілому доцільно ще раз прочитати вступ і висновок. Це пов'язане з тим, що все, хто будуть оцінювати роботу (науковий керівник, рецензент, члени екзаменаційний комісії), ці частини роботи прочитають обов'язково. У зв'язки з цим часто говорять, що вступ і висновок – це візитні картки роботи.
Особливу увага при повторному читанні вступу слід приділити формулюванням: актуальності теми, мети, завданням, а також отриманим висновкам. При цьому доцільно звернути увагу на те, щоб у висновках, чітко відбивалися досягнення мети і завдань роботи, що були сформульовані у вступі.
Закінчивши самостійну підготовку тексту, можна скооперуватися з товаришем про прочитання робіт друг друга. Такий засіб дозволяє поглянути на написане «свіжим» поглядом». Читаючи роботу товариша, можна виділити позитивні моменти і недоліки, а також дискусійні питання. Виявлені позитивні моменти в методології викладення матеріалу можна використати і при редагуванні своєї роботи. На виявлені недоліки слід звернути увагу автора для їх виправлення. Спільне обговорення дискусійних питань дозволить глибше виявити проблеми, що досліджуються та проникнути в їх сутність.
5. ПОПЕРЕДНІЙ ЗАХИСТ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ
Попередній захист дипломної роботи закликаний реально оцінити рівень підготовки дипломної роботи студентом. З цією метою завідувач кафедри призначає комісія в складі 2-3 співробітників кафедри. Дата проведення попереднього захисту найчастіше встановлюється під час проходження переддипломної практики.
На попередній захист у студента повинні бути за меншою мірою готові два із трьох змістовних розділів дипломної роботи.
На попередній захист студент повинен подати текст готових розділів та підготувати доповідь, в якій чітко повинно бути відбито:
− які завдання дослідження і яким чином вже вирішені;
− які результати як наслідок вирішення поставлених завдань отримані;
− які завдання дослідження залишилися ще не вирішеними;
− яким чином ці завдання планується вирішити;
− які передбачувані результати можуть бути отримані як наслідок вирішення даних завдань?
Ключові моменти доповіді повинні бути відбиті і на графічному матеріалі наданому членам комісії.
Комісія після докладного ознайомлення з ходом виконання дипломних робіт надасть висновок про якість проведеної студентом роботи, зробить зауваження з доопрацювання і дасть відповідні рекомендації. Звіт комісії розглядається на засіданні кафедри, на якому приймається рішення по студентам, які не пройшли або не з’явилися на попередній захист.
6. ПІДГОТОВКА І ЗБІР ДОКУМЕНТІВ
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.