Останню вимогу можна продемонструвати наступним прикладом. Висновок: «Таким чином, в процесі аналізу розрахункових правовідносин сформульовані особливості цих правовідносин» не несе практично жодного смислового навантаження. Більш прийнятний висновок: «Таким чином, в теперішній час бюджетні організації не володіють достатніми грошовими коштами для оплати одержуваних товарів, робіт і послуг. У зв'язку з цим, контрагентам цих підприємств слід вимагати попередньої оплати». Таке формулювання в стислій формі містить причину і наслідок цієї причини, тобто сам висновок.
4.2.6. Вимоги до змісту основної частини дипломної роботи
(за розділами)
Написання кожного розділу дипломної роботи має свої особливості, тому далі буде описана специфіка підготовки основний частини роботи, яка складатися з трьох змістовних розділів.
Перший розділ дипломної роботи присвячується розгляду теоретичних аспектів проблеми, що досліджується і слугує підґрунтям для подальшого викладення матеріалу.
У цьому розділі зазвичай розглядаються сутність, зміст, організація процесу, що досліджується, його складові елементи.
Викладаючи теоретичні аспекти, слід пам'ятати, що цей розділ роботи не самоціль, а засіб для створення теоретичної бази для розгляду практичних аспектів проблеми, що досліджується. Оскільки проникнення в сутність явища і процесу, що досліджується можливо тільки за умови використання системного підходу, тому в першому розділі доцільно відвести окреме місце історії розвитку предмету дослідження, аналізу зарубіжного досвіду організації економічних процесів, тому необхідно вирішити завдання, зв'язані з:
− концепцією предмету дослідження;
− місцем предмету дослідження в об'єкті дослідження;
− впливом предмету дослідження і проблем з ним пов'язаних на стан розвитку економіки.
Вирішувати ці проблеми необхідно шляхом огляду і критичного аналізу літературних джерел, що включає наступні їх види:
− навчально-методичні (підручники, навчальні посібники, конспекти лекцій, методичні рекомендації);
− наукові (монографії, статті в наукових журналах, тези доповідей на науково-практичних конференціях);
− періодичні видання (газети, журнали, часописи тощо);
− законодавчо-нормативні акти (конституція, кодекси, закони, укази, постанови, розпорядження, інструкції, листи тощо).
Огляд літературних джерел – це вища форма узагальнення інформації. Він систематизує зміст багатьох документів за основними напрямами їх використання. При цьому повинна даватися аргументована оцінка і критичний аналіз використаних відомостей.
Також рекомендується провести аналіз зміни законодавства, регулюючого об'єкт і предмет дослідження у часі: що саме, коли і якими законодавчими актами вносилося.
На всіх першоджерела, на що посилається дипломник прямо (цитата) або опосередковано (згадування), обов'язково повинні бути посилання на літературні джерела згідно із номерами за переліком використаної літератури:
І. А. Петров [40] вважав, що …, однак окремі автори [27, 64] не поділяють подібну точку зору.
Тобто, якщо після фрази немає посилання, припускається, що її авторство належить студенту, – тому студент зобов'язаний вкрай уважно і відповідально віднестися до даного моменту.
При прямому посиланні (цитуванні) на багатосторінкові видання, окрім номера джерела за переліком, необхідно вказати ще і сторінку на якій знаходиться процитована фраза. Наприклад: І. І. Ігнатенко визначає «грошові відносини» наступним чином [47, с. 254]: «це відносини, які …».
Типовими помилками, що допускаються студентами в теоретичному розділі роботи є:
− подання теоретичної інформації без її подальшого критичного аналізу;
− підрозділ складається здебільшого тільки або здебільшого з витягу із законодавчого акту;
− подання в розділі довідкової і загальновідомої інформації, наприклад, приведення плану рахунків, перерахування принципів побудови бюджетної системи з Бюджетного кодексу тощо;
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.