А2 = (Gб + Gc)w2/2, де :
w2 – кутова швидкість обертання мішалки.
w = 2Пr2n – число обертів мішалки у секунду.
(n2 = n1/60 = 750 / 60 = 12,5 об/сек.
Робота підняття суспензії і бісеру на висоту контейнера
А1 = (140/2 . 1570)+140/2 1340,5) 1,36 9,81 10 = 2720,3 дж.
Кинетична енергія яка передається суспензії і бісеру :
А2 =(140/2х 1520 +140/2х1340,5)х(2х3,14х12,5) = 628241,35 дж.
Потужність ,яка витрачується на диспергування :
Nд = (А1 + А2)хZ/(3,6х106), де
Z – число циклів підйомів завантажень бісеру і суспензії (приймається = числу обертів мішалки).
Nд =(2720,3+628241)х12,5/3,6х106 = 2,28 квт.
Потужність , яка втрачається на тертя підшипників (приймається 15% від Nд)
Nт = 2,28х0,15 = 0,34 квт.
Тепло , яке потрібне на нагрівання суспензії при виготовленні 1т емалі:
Q1 = GcхCcх(t2 – t1)хr0, де :
Gc – вага суспензії (кількість суспензії, яка необхідна для приготування 1т емалі, кг).
Сс – теплоємність суспензії, кДж/кгхград.
t2 – температура , до якої нагрівається суспензія (приймається = 450С)
t1 – температура суспензії на вході (приймається = 200С)
r – час диспергування, (годин)
Q1 = 534,8х1,54х(45-20)х0,8 = 16472 кДж.
Тепло, яке витрачається на нагрів бісеру :
Q2 = GбхСбх(t2-t1)хч, де :
Gб – вага бісеру, кг
Сб – теплоємність бісеру
Q2 = 70 х 0,8 х (45 – 20) х 0,8 = 1120 кДж.
Тепло, яке витрачається на нагрів мішалкою :
Q3 = Gk x Cc x(t2 – t1) x ч, де :
Gк – вага контейнера, кг
Сс – теплоємність сталі
Q3 = 320 х 0,9 х (45 – 20) х 0,8 = 5760 кДж.
Загальна кількість тепла, яке необхідне на диспергування суспензії для однієї тони емалі без обліку втрат в довколишнє середовище.
Q4 = Q1 + Q2 + Q3 = 16472 + 1120 + 5760 = 23352 кДж.
Втрати тепла у довколишнє середовище приймається = 10% від загальної кількості тепла :
Q5 = 23352 х 0,1 = 2335,2 кДж.
Загальна кількість тепла з урахуванням втрат у довколишнє середовище :
Qзаг. = Q4 + Q5 = 23352 + 2335,2 = 25687,2
Кількість тепла,яке перетворюється із електричної енергії двигуна у теплову енергію приймається рівним 80% від установленого на бісерному млині двигуні :
Qт = Nб х 0,8 х 3600 = 30 х 0,8 х 3600 = 86400 кДж.
Кількість води, яка необхідна для охолодження суспензії при приготуванні однієї тони емалі :
Gводи = (Qтеор – Qзаг) / Своди(t2 – t1), де :
Своди – теплоємність води = 4,19 кДж/кг град
t1 – температура води початкова
t2 – температура води кінцева
Gводи = (86400 – 25687,2)/ 4,19х(45 – 20) = 60712,8 / 104,75 = 579,6 кг.
7. Економічна частина.
7.1 Розрахунок вартості матеріальних ресурсів на 1 тону емалі.
Таблиця № 19
Вартість матеріальних ресурсів.
Найменування сировини |
Норма витрати |
Ціна, гр/кг |
Вартість |
Лак ПФ-053 |
674,2 |
3,8 |
2561,2 |
Охра |
149 |
0,5 |
74,5 |
Пигмент Ж.З,О. |
954 |
2 |
19,08 |
Пигмент Ч.З.О. |
41,78 |
2,15 |
89,83 |
Білила цинкові |
29,8 |
3,4 |
101,32 |
Уайт-спирит |
87 |
2,4 |
208,8 |
ОксиХім |
11,55 |
4 |
46,2 |
Сикатив |
19,25 |
3,2 |
61,6 |
Усього |
1022 |
3162,53 |
Ктр приймаємо = 1,05 – 1,15
Sn = 3162,53 . 1,1 = 3478,78
7.2 Розрахунок собівартості 1 тони емалі ПФ-266 жовто-коричневої. Собівартість однієї тони продукції визначається по даним діючого підприємства.
Розрахунок виконуємо по формулі :
LІ = Sі . 100 / Sn, де :
Lі – доля і – го елементу витрат у собівартості.
Sn - повна собівартість 1 тони продукту на дійочому підприємстві по величині матеріальних витрат, розрахованих у пункті 1.
Sі - абсолютне значення і – го елемента витрат.
Витрати на виробництво 1 тони проектованого продукту визначаються по формулі :
Sn = Sм . 100/Lі, де :
Lі – питома вага матеріальних витрат.
Sі = 84%.
Результати розрахунків оформляються з допомогою таблиці № калькуляції собівартості 1 тони продукту.
Таблиця № 20
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.