Стратегія розвитку і дивідендна політика. Оцінка вартості грошових коштів в часі. Управління інвестиційною діяльністю підприємства

Вступ

Прийняття інвестиційних рішень припускає оцінку прийнятності інвестицій, порівняння передбачуваних результатів інвестування і вкладених коштів. При цьому важливої ролі набуває правильне визначення дійсної вартості капиталу, що інвестується. Рішеня даної проблеми означає, з одного боку, необхідність використання такого засоба мобілізації капіталу, при якому вартість капіталу буде мінімальною, а з іншого боку - вибору напрямку використання мобілізованих коштів, орієнтованих на максимізацію прибутковості вкладень.

Сучасні методи оцінки інвестицій припускають здійснення різних фінансових розрахунків, пов’язаних  з визначенням вартості грошових коштів в різні періоди часу.

Ринок пред’являє певні вимоги до суб’єктів господарювання в плані організації і реалізації того або іншого виду бізнесу.

Динамічність ринкових відносин обумовлюе ухвалення неординарних рішень, пов’язаних з фінансовими результатами діяльності. Для оцінки рівня ефективності роботи отриманий результат - прибуток - порівнюється з витратами або використаними ресурсами.

2.1 СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ І ДИВІДЕНДНА ПОЛІТИКА

Гнучкість стратегії розвитку підприємства полягає в умінні адміністрації забезпечити за рахунок одержаного прибутку:

- максимізацію сукупного надбання акціонерів;

- достатнє фінансування виробничої діяльності.

Знайти оптимальний розподіл прибутку не завжди просто, але зробити це необхідно. Виплата дивідендів акціонерам підвищує їх довіру до підприємства і тим самим приводить до зростання ціни акціонерного капіталу. Реінвестування прибутку у виробництво дозволяє профінансувати перспективні проекти і ппідвищити темпи розвитку підприємства.

Адміністрація підприємства повинна вірно встановити норму розподілу прибутку, який дозволяє досягти балансу між вмплатою дивідендів і фінансуванням виробничої діяльності. Мета досягається завдяки умілому поєднанню власних і позикових коштів, що забезпечує максимальну рентабельність.

Завдання фінансового менеджера полягає в оцінці правильності встановлення норми розподілу прибутку в контексті досягнення підприємством оптимального рівня рентабельності.

Постановку завдання представимо формально, визначивши балансовий прибуток як:

БП = БД + РП + ПІ,                                     (2.1.1)

де БП – балансовий прибуток;

ВД – выплата дивідендів;

РП – реінвестування прибутку у виробництво;

ПІ – інші використання (платежі до бюджету, добродійність і т.п.)

Норма розподілу прибутку HP розраховується таким чином:

                                     НР = ВД/БП,                                         (2.1.2)

Очевидно, існує обмеження:

0 ≤ НР ≤ .                                             (2.1.3)

У випадку якщо весь прибуток реінвестується, НР = 0, інакше НР = 1.

Для визначення правильності здійснюваної на підприємстві політики розподілу прибутку скористаємося наступними співвідношеннями.

1. Можливість підприємства направити велику або меншу частину прибутку на выплату дивідендів відобразимо так:

ВД` = ВД ± Δ,                                         (2.1.4)

де ВД` - оптимальна величина выплачених дивідендів,

Δ – необхідне збільшення (+), зменшення (-), суми виплачених дивідендів для досягнення оптимального значения.

2.Нову норму розподілу прибутку HP' можливо представити таким чином:

                                                    (2.1.5)

3.У зв’язку із зміною величини виплачених дивідендів змінюється PП` – величина прибутку, реінвестованої у виробництво. Вона складе:

                                   РП` = РП ± Δ,                                                (2.1.6)