Основи захисту відеоінформації: Методичний посібник до практичних занять. Частина 2, страница 8

23.  Чи має місце когерентність у реальних умовах при освітленні об'єкта в мікроскопі, як при цьому впливають широкі пучки променів?

24.  У якому випадку точки освітленого об'єкта посилають цілком когерентне світло?

25.  Що намагаються змінити в характеристиці мікроскопа при переході до використання усе більш коротких хвиль, з огляду на, що числову апертуру не можна значно підвищити?

26.  Чи дозволяє застосування ультрафіолетових променів збільшувати силу мікроскопа в 2 рази й значно збільшити розходження в показнику поглинання різних частин об'єкта?

27.  Чи залежить роздільна сила мікроскопа у випадках освітлених об'єктів, що самоосвітлюються, від числової апертури?

28.  Чим характеризується типовий технічний ендоскоп?

29.  На базі чого були створені різноманітні типи ендоскопів для спостереження через малі отвори?

30.  Які особливості використання ендоскопів?

31.  Які пристрої належать до електронно-оптичним приладом нічного бачення (ПНБ)?

32.  Чим характеризується ПНБ із ІЧ опроміненням об'єкта?

33.  Які недоліки використання ПНБ із ІЧ опроміненням об'єкта?

34.  У чому особливості використання безпідсветочних (пасивних) ПНБ?

35.  Що становить основу ПНБ?

36.  Яке призначення ПНБ?

37.  Коливаннями яких електричних зарядів обумовлюється електромагнітне випромінювання всіх довжин хвиль?

38.  Чи є інфрачервоний діапазон частот випромінюванням низької частоти?

39.  Випромінюванню якої частоти відповідають коливання іонів, що становлять речовину, внаслідок значної маси коливних зарядів?

40.  Як називається вид випромінювання, при якому можна змусити тіло світитися, передаючи йому необхідну енергія нагрівання?

Практична робота № 4.
Фото- і кіноапарати

Мета: одержати практичні навички в вирішенні завдань по основним фізичним законам, які застосовуються у фотоапаратах і кіноапаратах.

Короткі теоретичні відомості

Розрахунок зображень у складних оптичних системах зручно робити, поділивши його на послідовні етапи.

Не звертаючи спочатку увагу на всі лінзи й дзеркала системи, крім першого, необхідно прорахувати положення зображення, що дає перша лінза або дзеркало. Це зображення у свою чергу є джерелом для іншої лінзи, яке теж розглядають окремо від всіх інших частин системи.

При цьому якщо перший компонент системи дає уявне зображення, то на інший компонент падають промені, що розсіюються, і, тому, джерело для нього буде дійсним. Якщо перша лінза (або дзеркало) дає дійсне зображення, то на другу лінзу можуть залежно від її положення падати зібрані промені або промені, що розсіюються. У першому випадку джерело для другої лінзи (або дзеркала) потрібно, як звичайно, вважати уявним, у другому – дійсним. Оскільки промені падають далі на наступну лінзу або дзеркало, то процес розрахунку триває до виходу променів із системи.

Основні формули для лінз розглянуті в попередніх главах.

Основні формули для фотометрії

Енергію, що переносить світло через яку-небудь площу за одиницю часу (тобто світлова потужність), оцінюють по зоровому сприйняттю; її називають світловим потоком Ф через цю площу.

Освітленність поверхні:

де S – площа поверхні.

Силопотужністью світла джерела за даним напрямком називають величину:

де w – тілесний кут, у якому поширюється потік Ф. Величину тілесного кута вимірюють відношенням площі S₁ поверхні яку вирізує тілесний кут зі сфери із центром у вершині тілесного кута, до квадрата радіуса цієї сфери
(рис. 2.4.1), тобто:

Якщо замість поверхні сфери беруть площадку S, обмежену тим самим тілесним кутом, відстань до якої від вершини тілесного кута r і перпендикуляр n до якої з радіусом створює кут a, то:

Звідси видно, що: