Основи захисту відеоінформації: Методичний посібник до практичних занять. Частина 2, страница 16

5.18.  На ідеально відображаючу поверхню нормально падає монохроматичне світло. Опромінення поверхні дорівнює E = 120 Вт/м². Визначити світловий тиск на поверхню.

5.19.  Визначити червону границю фотоефекта, якщо робота виходу електрона з вольфраму А = 5,73 еВ.

5.20.  Фотон з енергією Е = 4,66 еВ вибиває фотоелектрони з металу. Максимальний імпульс переданий поверхні цього металу при вильоті електрона P_max = 2,87·10^-25 кг·м/с. Визначити роботу виходу електронів з металу.

5.21.  Електронний пучок виходить із електронної гармати під дією різниці потенціалів U = 200 B. Визначити, чи можна одночасно виміряти траєкторію електрона з точністю до 100 пм (з точністю порядку діаметра атома) і його швидкість із точністю до 10%.

5.22.  Електронний пучок прискорюється в електронно-променевій трубці, різниця потенціалів U = 1 кВ. Відомо, що невизначеність швидкості становить 0,1% від її числового значення. Визначите невизначеність координати електрона?

5.23.  Визначити мінімальну кінетичну енергію, яку повинен мати електрон, щоб у середовищі з показником переломлення n = 1,5 виникло черенковське випромінювання.

Контрольні питання

1.  Що містить у собі комплекс засобів телевізійного спостереження?

2.  Яку чіткість забезпечують мініатюрні відікони з діаметром до 15 мм?

3.  Яким чином на екрані телевізора будується зображення?

4.  Яким чином на екрані жидкокристалічного телевізора будується зображення?

5.  Яким чином провадиться запис на магнітні стрічки відеокасети?

6.  Яким чином провадиться читання запису з магнітної стрічки відеокасети?

7.  Яка структура покладена в основу приладів із зарядовим зв'язком?

8.   Перелічити та надати коротку характеристику основним характеристикам телевізійного спостереження.

9.  У якому діапазоні працюють телевізійні камери із ПЗС?

Практична робота № 6.
Прилади нічного бачення

Мета: придбання практичних навичок у вирішенні завдань по властивостям приладів нічного бачення.

Короткі теоретичні відомості

Інфрачервоне випромінювання є областю електромагнітних коливань, по своїй фізичній природі подібної зі світловим випромінюванням. Так само як світлове, ІЧ-випромінювання являє собою поперечні щодо напрямку промені електромагнітні хвилі, вони поширюються від джерела прямолінійно в будь-якому однорідному фізичному середовищі – у вакуумі, газах, рідинах і твердих речовинах.

Будь-яке електромагнітне коливання, як відомо, можна описати за допомогою хвильових або квантових параметрів. Хвильові параметри – частота f, довжина хвилі l і швидкість c поширення електромагнітних коливань у вакуумі – зв'язані між собою відомим співвідношенням:

Квантові параметри важливі при розгляді електромагнітних випромінювань із погляду квантової теорії. Квант енергії електромагнітного поля називається фотоном, енергія кванта випромінювання Q пов'язана із частотою випромінювання так:

де h = (6,62517 ± 0,00023)10^-34 Дж∙с – постійна Планка.

У загальному спектрі електромагнітного випромінювання ІЧ-випромінювання займає широкий (набагато більш широкий, чим у видимого випромінювання) діапазон, короткохвильова границя якого визначається l = 0,76 мкм (що відповідає енергії кванта Q = 3,2 еВ), а довгохвильова – l = 1000 мкм (що відповідає Q = 1,25×10^-3 е).

У зв'язку зі способом реєстрації ІЧ-випромінювання й вибором для цього відповідних приймачів область ІЧ-випромінювання розділяють на три діапазони:

1)  короткохвильовий (ближній) (λ = 0,76 – 4 мкм);

2)  середньохвильовий (середній) (l = 1,4 – 3 мкм);

3) довгохвильовий (дальній) (l = 3000 мкм).

ІЧ-випромінювання може мати різний характер спектра, спостережуваного за допомогою спектральних приладів, а саме:

лінійчатий спектр, що складається з монохроматичного випромінювання з певними довжинами хвиль (l₁, l₂, l₃, ...).