Бази даних та бази знань: Методичні вказівки до лабораторних робіт. Частина 1, страница 9

Реляційна модель представляє базу даних у вигляді множини взаємозалежних відношень. На відміну від теоретико-графових моделей у реляційній моделі зв'язки між відношенями підтримуються неявним чином. У цій моделі, так само як і в інших, підтримуються ієрархічні зв'язки між відношенями. У кожному зв'язку одне відношення може виступати як основне, а інше відношення виступає в ролі підлеглого. Це означає, що один кортеж основного відношення може бути зв'язаний з декількома кортежами підлеглого відношення. Для підтримки цих зв'язків обидва відношення повинні містити набори атрибутів, по яких вони зв'язані. В основному відношенні це первинний ключ відносини (PRIMARY KEY), що однозначно визначає кортеж основного відношення. [5,6,7]. У підлеглому відношенні для моделювання зв'язку повинен бути присутнім набір атрибутів, що відповідає первинному ключу основного відношення. Однак тут цей набір уже є вторинним ключем, тобто він визначає множину кортежів підлеглого відношення, які пов'язані з єдиним кортежем основного відношення. Даний набір атрибутів у підлеглому відношенні прийнято називати зовнішнім ключем (FOREIGN KEY).

Наприклад, розглянемо ситуацію, коли треба описати кар'єру деякого індивідуума. Кожна людина у своїй трудовій діяльності змінює кілька місць роботи в різних організаціях, де вона працює на різних посадах. Тоді ми повинні створити два відношення: одне для моделювання всіх працюючих людей, а інше для моделювання записів у їх трудових книжках, якщо для нас важливо не тільки відстежити перехід працівника з однієї організації в іншу, але й проходження його службовим сходам у рамках однієї організації
(рис. 1.5).

БД – це організована структура, призначена для зберігання інформації. Майже всі сучасні системи управління базами даних основані на реляційній моделі управління даними. Кожен запис в такій базі містить інформацію, що стосується тільки одного об'єкта. Крім того, з даними двох типів можна працювати як з єдиним цілим, основаним на значеннях пов'язаних між собою даних. У реляційній СУБД всі оброблювані дані подаються у вигляді таблиць. У ранніх версіях СУБД термін „база даних” звичайно стосувався тільки файлів, у яких зберігаються дані. В Microsoft Access база даних включає всі об'єкти, пов'язані з даними, у тому числі і ті, які призначені для автоматизації роботи з ними. [2,3,4].

Microsoft Access називає об'єктами все, що може мати ім'я. Такими об'єктами є таблиці, запити, форми, звіти, макроси та модулі.

Таблиця – об'єкт, який використовується для зберігання інформації. Таблиця містить поля (стовпці), в яких зберігаються різного роду дані, наприклад прізвище й адреса, та записи (рядки). В записах зібрана інформація про конкретний предмет, наприклад, про людину, зразок продукції і т. д.

Запит – об'єкт, який дозволяє користувачу одержати потрібні дані з однієї або декількох таблиць. Для створення запиту можна використовувати QBE (запит за зразком) або інструкції SQL. Можна створювати запити на вибірку, видалення або додавання даних, а також нові таблиці, використовуючи дані однієї або декількох таблиць, які вже існують.

Форма – об'єкт, призначений в основному для введення даних, відображення їх на екрані або управління роботою додатку.

Звіт – об'єкт, призначений для створення документу, який згодом може бути надрукований або включений в документ іншого додатку.

Макрос – об'єкт, що є структурованим описом одної або декількох дій, які, на думку розробника, повинен виконати Access у відповідь на певну подію.

Модуль – об'єкт, який містить програми на Microsoft Access Basic, що дозволяють розбити  процес на  більш дрібні дії і знайти помилки, які неможливо знайти за допомогою макросів. Модулі можуть бути незалежними об'єктами, що містять функції, які викликаються з будь-якого місця додатку. Модулі також можуть бути "прив'язані" до окремих форм або звітів для реакції на зміни, що відбуваються в них..[3,10].