Бази даних та бази знань: Методичні вказівки до лабораторних робіт. Частина 1, страница 7

XML (Extensible Markup Language) – це мова розмітки, що описує цілий клас об'єктів даних, називаних XML-документами. Вона використовується як засіб для опису граматики інших мов і контролю за правильністю складання документів. Тобто сама по собі XML не містить ніяких тегів, призначених для розмітки, а  визначає порядок їхнього створення.

Тезаурусні моделі засновані на принципі організації словників, містять визначені мовні конструкції та принципи їхньої взаємодії у заданій граматиці. Ці моделі ефективно використовуються в системах-перекладачах, особливо багатомовних. Принцип збереження інформації у даних системах підкоряється тезаурусним моделям.

Дескрипторні моделі – найпростіші з документальних моделей, вони широко використовувалися на ранніх стадіях використання документальних БД. У цих моделях кожному документу відповідав дескриптор – описувач. Цей дескриптор мав тверду структуру й описував документ відповідно до тих характеристик, що вимагалися для роботи з документами з розроблювальної документальної БД. Наприклад, для БД, що містить опис патентів, дескриптор містив назву області, до якого відносився патент, номер патенту, його дату видачі і ще ряд ключових параметрів, що заповнювалися для кожного патенту. Обробка інформації в таких БД велася винятково за дескрипторам, тобто за тими параметрами, що характеризували патент, а не за самим текстом патенту.

1.3. Реляційна модель даних

Поява теоретико-множинних моделей у системах БД була визначена постійною потребою користувачів у переході від роботи з елементами даних, як це робиться в графових моделях, до роботи з деякими макрооб'єктами. Основною моделлю в цьому класі є реляційна модель даних. Простота й наочність моделі для користувачів-непрограмістів, з одного боку, та серйозне теоретичне обґрунтування, з іншого, визначили велику популярність цієї моделі. Крім того, розвиток формального апарата представлення та маніпулювання даними в рамках реляційної моделі зробили її найбільш перспективною для використання у системах представлення знань, що забезпечує якісно інший підхід до обробки даних у великих інформаційних системах [1,5,6,7].

Теоретичною основою цієї моделі стала теорія відношень, основу якої заклали американець Чарльз Содерс Пірс (1839 – 1914) і німець Эрнст Шредер (1841 – 1902). У посібниках з теорії відношень було показано, що безліч відношень замкнуті щодо деяких спеціальних операцій, тобто утворюють разом з цими операціями абстрактну алгебру. Ця найважливіша властивість відношень була використана в реляційній моделі для розробки мови маніпулювання даними, пов'язаної з вихідною алгеброю. Американський математик Э.Ф. Кодд у 1970 році вперше сформулював основні поняття й обмеження реляційної моделі, обмеживши набір операцій у ній сімома основними й однією додатковою операцією. Пропозиції Кодда були настільки ефективними для систем БД, що за цю модель він був визнаний гідним престижної премії Тьюринга у галузі теоретичних основ обчислювальної техніки.

Основною структурою даних у моделі є відношення, саме тому модель одержала назву реляційнної (англ. relation – відношення) [1].

N-ним відношенням R називається підмножина декартового добутку D₁×D₂×…×D_n () множин D₁, D₂, …, D_n (), необов'язково різних. Вихідні множини D₁, D₂, …, D_n називають у моделі доменами.

Відношення R можна записати таким чином:

де D₁,× D₂ × ...×D_n  – повний декартовий добуток.

Повний декартовий добуток – це набір усіляких сполучень з n елементів кожен, де кожний елемент береться зі свого домена. Наприклад, маємо три домена: D₁ містить три прізвища; D₂ – набір із двох навчальних дисциплін і D₃ – набір із трьох оцінок. Припустимо, що вміст доменів наступний:

D₁ = {Іванов, Крилов, Степанов};

D₂ = {ТАУ, БД і БЗ};

D₃ = {3, 4, 5}.

Тоді повний декартовий добуток містить набір з 18 трійок, де перший елемент – це одне з прізвищ, другий – це назва однієї з навчальних дисциплін, а третій – одна з оцінок:

<Іванов. ТАУ. 3>: <Іванов. ТАУ. 4>: <Іванов. ТАУ. 5>

<Крилов. ТАУ. 3>: <Крилов. ТАУ. 4>: <Крилов. ТАУ. 5>