Бази даних та бази знань: Методичні вказівки до лабораторних робіт. Частина 1, страница 5

визначення обмежень цілісності при роботі користувачів у багатокористувальницькому режимі з рівними правами.

Первісне завантаження та ведення БД:

розробка технології первісного завантаження БД, що буде відрізнятися від процедури модифікації та доповнення даними при штатному використанні бази даних;

розробка технології перевірки відповідності введених даних реальному стану предметної області. БД моделює реальні об'єкти деякої предметної області та взаємозв'язки між ними, і на момент початку штатної експлуатації ця модель повинна цілком відповідати стану об'єктів предметної області на даний момент часу;

відповідно до розробленої технології первісного завантаження може знадобитися проектування системи первісного введення даних.

Захист даних:

визначення системи паролів, принципів реєстрації користувачів, створення груп користувачів, що володіють однаковими правами доступу до даних;

розробка принципів захисту конкретних даних і об'єктів проектування; розробка спеціалізованих методів кодування інформації при її циркуляції в локальній і глобальній інформаційних мережах;

розробка засобів фіксації доступу до даних і спроб порушення системи захисту;

тестування системи захисту;

дослідження випадків порушення системи захисту та розвиток динамічних методів захисту інформації в БД.

Забезпечення відновлення БД:

розробка організаційних засобів архівування і принципів відновлення БД;

розробка додаткових програмних засобів і технологічних процесів відновлення БД після збоїв.

Аналіз звертань користувачів БД: збір статистики за характером запитів, часом їхнього виконання та необхідними вихідними документами.

Аналіз ефективності функціонування БД:

аналіз показників функціонування БД;

планування реструктуризації (зміна структури) БД і реорганізації БнД.

Робота з кінцевими користувачами:

збір інформації про зміну предметної області;

збір інформації про оцінку роботи БД;

навчання та консультування користувачів;

розробка необхідної методичної та навчальної документації для кінцевих користувачів.

Підготовка і підтримка системних засобів:

аналіз існуючих на ринку програмних засобів й аналіз можливості та необхідності їхнього використання в рамках БД;

розробка необхідних організаційних і програмно-технічних заходів щодо розвитку БД;

перевірка працездатності закуповуваних програмних засобів перед підключенням їх до БД;

підключення нових програмних засобів до БД.

Організаційно-методична робота з проектування БД:

вибір чи створення методики проектування БД;

визначення цілей і напрямку розвитку системи в цілому;

планування етапів розвитку БД;

розробка загальних словників-довідників проекту БД і концептуальної моделі;

стикування зовнішніх моделей розроблених додатків;

керування підключенням нового додатка до діючої БД;

забезпечення можливості комплексного налагодження багатьох додатків, взаємодіючих з однією БД.

1.2. Класифікація моделей даних

Одними з основних у концепції баз даних є узагальнені категорії "дані" і "модель даних" [1,4,6,7].

Поняття "дані" у концепції баз даних – це набір конкретних значень, параметрів, що характеризують об'єкт, умову, ситуацію чи будь-які інші фактори. Приклади даних: Петров Микола Степанович, 60 км/год і т. д. Дані не мають визначену структуру, дані стають інформацією тоді, коли користувач задає їм визначену структуру, тобто усвідомлює їхній значеннєвий зміст. Тому центральним поняттям в області баз даних є поняття моделі. Не існує однозначного визначення даного терміну. У різних авторів ця абстракція визначається з деякими розходженнями, проте можна виділити щось загальне в цих визначеннях.

Модель даних – це деяка абстракція, що, будучи застосована до конкретних даних, дозволяє користувачам і розроблювачам трактувати їх уже як інформацію, тобто відомості, що містять не тільки дані, але і взаємозв'язок між ними.

На рис. 1.4 представлена класифікація моделей даних.