ТЕМА 4. СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ МЕНЕДЖМЕНТУ ПЕРСОНАЛУ
4.1 Сутність соціально-психологічних аспектів менеджменту персоналу
Проблема підвищення ролі "людського" фактора на виробництві є однією з найбільш важливих у період переходу до ринку і змушує розглядати робочу силу як капітал. Суть проблеми полягає в тому, що інвестування в розвиток людей дає прибуток, якщо відбувається безупинне підвищення інтелектуального, кваліфікаційного, професійного, морального рівня особистості. Це впливає не тільки на ефективну роботу окремого підприємства, але і на загальний прогрес у державі.
Отже, в управлінні персоналом необхідно враховувати той фактор, що людина трудиться ефективніше та продуктивніше, якщо вона усвідомлює свою значимість, якщо вона є, у першу чергу, капіталом.
Погодившись із визначенням роботи з персоналом як “сукупності взаємозалежних дій по забезпеченню управління в праці визначеної якості і кількості” [24], треба думати, що така система повинна будуватися на формальній роботі з персоналом. Формалізація тут має на увазі підбір, розміщення, контроль, звільнення та інші заходи впливу на трудові ресурси. Разом з цим необхідно в процесі управління підвищувати значимість факторів соціально-психологічного характеру. До них відносять особливе відношення до людини, її нестаткам, облік її індивідуальних особливостей. Ефективне управління не повинне мати на увазі лише споживчі аспекти стосовно персоналу, але домагатися “гармонічного прояву” кваліфікації і здібностей людини, тобто домагатися того, щоб персонал став капіталом. У зв'язку з цим важливе значення має поняття “полюси напруженості”. Існують полюси напруженості, різні характеристики управління, що створюють труднощі в капіталізації персоналу. Серед їхнього переліку виділяють найбільш важливі: централізація і децентралізація управління, колективізм і індивідуалізм, “економія й екологія персоналу”.
Це підтверджує необхідність дати трактування категорій “економія” і “екологія” персоналу, що разом з їхній антиподністю невідд’ємні друг від друга. Економія має на увазі прагнення одержати від робочої сили максимально можливу віддачу в процесі виробництва під впливом реальних умов управління. Категорія “екологія” включає дбайливе відношення до персоналу, захист його від можливих перевантажень. Рекомендована надбавка до заробітної плати за здоровий спосіб життя — діючий мотивуючий елемент, але не в дійсних умовах економічної кризи в країні, тому слід, у першу чергу, звернутися до заходів щодо забезпечення соціальної підтримки людей, що мають у своїй основі психологічні фактори, а також заходам щодо охорони праці, які забезпечують нормальні умови роботи з урахуванням санітарно-гігієнічних і психо-фізіологічних вимог, що позначиться на підвищенні продуктивності праці й ефективності виробництва в цілому.
В даний час увесь цивілізований світ особливу увагу приділяє підвищенню значимості соціальних факторів стосовно до всіх явищ і процесів. Особливо це стосується людини, яка є “продуктом” соціокультурного середовища.
В економічно розвинутих країнах цілі, пріоритети і системи показників соціальної політики визначаються концепцією соціально орієнтованої держави, що здійснює турботу про усіх своїх громадян та несе за це відповідальність перед суспільством і гарантує певний мінімум матеріальних благ найбільш уразливим шарам населення.
Системи цілей і пріоритетів суспільного розвитку будуються як механізм реалізації інтересів і переваг різних суспільних груп, що обмежуються економічними можливостями держави.
Останні системи соціальних показників були створені різними міжнародними організаціями для виявлення зв'язку між напрямками суспільного розвитку в окремих країнах і їх соціальними показниками. Наприкінці 60-х - початку 70-х років розробка такої системи була почата Міжнародною організацією праці (МОП). Її ціль — розробка деяких стандартів основних потреб, на які варто спиратися в процесі регулювання соціальним життям.
Однак фахівці МОП прийшли до висновку, що не існує чіткого поділу між економічними і соціальними явищами і показниками, тому що в будь-якій соціальній політиці присутня економічна основа і, навпаки, реалізація будь-якої економічної програми неминуче супроводжується соціальними наслідками.
В даний час у документах МОП система соціальних пріоритетів у загальному виді має таку структуру:
1. Здоров'я.
2. Розвиток особистості шляхом навчання.
3. Зайнятість і якість трудового життя.
4. Вільний час і дозвілля.
5. Економічне становище особистості.
6. Сприятливе навколишнє середовище.
7. Соціальне оточення.
8. Забезпечення безпеки і правосуддя.
9. Участь у суспільному житті.
Розкриємо зміст кожного з блоків.
Блок “Участь у суспільному житті” передбачає регулювання процесів забезпечення здорового життя людині на всіх стадіях життєвого циклу.
Блок “Розвиток особистості шляхом навчання” позв'язан з регулюванням діяльності установ освіти і культури для використання всіх наявних засобів з метою навчання, духовного розвитку дітей, виховання повноцінного громадянина, збереження і збагачення культурної спадщини.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.