Блок “Зайнятість і якість трудового життя” припускає розвиток можливості одержати оплачувану роботу на умовах, що задовольняли й особистість і підвищували якість трудового життя.
Блок “Вільний час і дозвілля” передбачає розвиток можливості ефективно розпоряджатися вілиним часом..
Регулювання процесів розподілу доходів і власності, підтримка особистості як споживача товарів і послуг, гарантування життєво необхідного мінімуму споживання передбачається блоком “Економічне становище особистості”.
Блок “Сприятливе навколишнє середовище” припускає забезпечення населенню вигоди від використання навколишнього середовища і її збагачення.
Блок “Соціальне оточення” передбачає відстеження процесу розвитку первинної і вторинної соціальної спільності.
Протистояння злочинним посяганням на особистість, забезпечення принципів справедливості і гуманізму при застосуванні законів довгострокової державної політики закладаються в блоці “Забезпечення безпеки і правосуддя”.
І, нарешті, блок “Участь у суспільному житті” припускає контроль над процесами динаміки суспільної нерівності, забезпечення можливості участі особистості в загальнодержавному житті, житті місцевих громад і колективів, а також участь в управлінні.
З вищенаведеної класифікації випливає, що проблема трудових ресурсів займає після блоку "Здоров'я" наступну за рангом позицію. Розглядаючи трудові ресурси в структурі пріоритетів, необхідно приділяти особливу увагу блокам 2, 3 і 6. Проблеми, викладені в перерахованих блоках, є основними серед факторів, що впливають на ефективність менеджменту персоналу.
На вітчизняних підприємствах соціально-психологічні питання повинні вирішуватися відділом кадрів у межах розроблених напрямів соціального розвитку, але на практиці робота відділу обмежується вирішенням традиціаних питань наймання, руху та звільнення персоналу. У тому випадку, коли відділ кадрів проводить роботу, в процесі якої всебічно вивчається проблема кадрів, доцільно на базі традиційної кадрової служби створити відділ по управлінню персоналом (ВУП), велика продуктивність роботи якого буде забезпечуватися з урахуванням усього спектра особистих якостей працівників.
Для створення ефективно діючого ВОП необхідно при роботі з персоналом велику увагу приділяти соціально-психологічним методам. Визначено, що соціально-психологічні методи –це “способи здійснення управлінського впливу на персонал, які базуються на використанні закономірностей соціології та психології” [8]. Ці методи можуть бути поділені на такі групи як соціологічні методи, які спрямовані на групи людей, їх взаємодію в процесі виготовлення продукції, або надання послуг та психологічні методи, які спрямовано діють на особістість певної людини.
4.2. Соціологічні методи управління
Соціологічні методи відіграють важливу роль в менеджменті персоналу – вони дозволяють визначити призначення та місце людини у колективі, побудувати рольову структуру, пов’язати мотивацію людей з кінцевими результатами, здійснювати результативні комунікації, ефективно вирїшувати конфлікти у колективі.
Дослідниками визначено елементи, які відносять до складу соціологічних методів[8]:
соціальне планування;
соціологічні методи дослідження;
особисті якості;
мораль;
партнерство;
конкуренція;
спілкування;
конфлікти;
переговори.
За допомогою соціального планування забезпечується встановлення соціальних цілей та критеріїв, розробка соціальних норм та нормативів, до яких можна віднести оплату праці, рівень життя, умови праці та ін., досігнення кінцевих соціальних результатів.
Соціологічні методи дослідження, до яких відносять інтерв’ю, анкетування, обстеження, соціометрічні методи дозволяють сформувати науково обгрунтовані підходи до відбору, оцінки, наймання, навчання, руху персоналу в організації. Формування ефективно діючої команди, що є одним з важливих завдань сучасного менеджменту персоналу, може здійснюватися також завдяки соціологічним методам дослідження.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.