Соціально-психологічні аспекти менеджменту персоналу, страница 5

У структурі соціально-психологічного клімату колективу взаємодіють три основних компоненти: психологічна сумісність працівників, їхній соціальний оптимізм, моральна вихованість. Ці складові стосуються тонких струн людського спілкування, інтелекту, волі та емоцій особистості, які багато в чому визначають її прагнення до корисної діяльності, творчої роботи, співробітництва і згуртованості з іншими. Виражаючи відношення працівників до спільної справи та один до одного, соціально-психологічна атмосфера висуває на передній план такі мотиви, які діють не меньш, чим матеріальна винагорода й економічна вигода, стимулюють працівника, викликають у нього напругу сил чи спад енергії, трудовий ентузіазм чи апатію, зацікавленість у справі чи байдужність.

Якщо керівник приділяє достатню увагу соціально-психологічної адаптації персоналу, то залучення працівника в систему взаємин колективу з його традиціями, нормами життя, ціннісними орієнтаціями відбувається більш швидше і легше. Крім того прискорюється процес ідентифікації особистості з колективом, що є немаловажним чинником в управлінні персоналом організації.

Для того щоб створити сприятливий соціально-психологічний клімат у колективі, можна порекомендувати керівникам відділу по управлінню персоналом вивчити й узагальнити досвід японських компаній. Організація позаслужбових заходів, наприклад, поїздка на природу, похід у театр, або колективне відзначання свят, служить однієї мети - створенню сприятливого морально-психологічного клімату в колективі, унаслідок чого знижується плинність кадрів, підвищується продуктивність праці і росте задоволеність останнім.

4.2 Зміст психологічних методів менеджменту персоналу

Психологічні аспекти спрямовані на визначення особливостей поведінки людей на підприємстві. Вони містяться у психологічних методах менеджменту персоналу, які, у свою чергу, спрямовані на особистість керівника, фахівця або робочого. Дослідниками запропонована класифікація елементів, які регулюються за допомогою психологічних методів [8]:

психологічне планування;

тип особистості;

темперамент;

характер;

спрямованість особистості;

інтелектуальні здібності;

методи пізнання;

способи психологічної дії;

поведінка;

почуття та емоції;

стреси.

Психологічне планування визначає заходи по формуванню позитивного психологічного стану на підприємстві. Психологічне планування передбачає розробку цілей розвитку персоналу та критеріїв його ефективності, розробку психологічних нормативів, методів планування психологічного клімату. До найбільш важливих результатів психологічного планування відносять [2]: формування ефективно діючих груп робітників (команд) на основі психологічної сумісності; позитивний психологічний клімат у колективі; уникнення психологічних конфліктів; розробку кар’єри на основі психологічної та професійної орієнтації робітників; формування організаційної культури на основі прийнятих на підприємстві норм поведінки.

Всі ці питання повинні вирішуватися відділом кадрів (службою по управління персоналом) або психологічною службою підприємства.

Тип особистості характеризує внутрішній потенціал людини та його загальну спрямованість до виконання певних видов робіт. Типізацією особистості займалися Кеттел, Фрейд та інші відомі психологи. Наприклад, Єгоршин А.П. запропонував класифікацію типів особистості в залежності від мотивації та поведінки робітника у колективі:

організаторський тип з яскраво визначеною спрямованістю до управлінської діяльності та лідерства у групі;

аналітичний тип, який орієнтований на виконання робіт з великою вагою логики та аналізу;

інженерний тип – схильність до виконання розрахунків, конструювання, програмування;

творчий тип – домінування образно-художнього сприйняття світу ту людей;

інтуітивний тип – сприйняття оточення та прийняття рішень такими людьми відбувається на основі внутрішнього почуття.