Теорія ковальсько-штампувального виробництва, методичні вказівки, страница 4

Відносні подачі рекомендується вибирати наступні:

1  підгрупа φ=1   Н₀=0,4; 0,8; 1,2; 1,6.

2  підгрупа φ=1   Н₀=0,5; 1,0; 1,5; 2,0.

1.3  Перед обтискуваннями вимірюється дійсна    довжина та ви-

       сота кожного зразка. Дані заносять до таблиці 2.1.

1.4    Зразок подається у бойки так, щоб з передньою кромкою

        нижнього бойка співпала перша риска. Після цього зразок

        деформується на ділянці даної подачі послідовними обтис-

        куваннями на 10 %, 20 %, 30 %, 40 %. Проводяться виміри

        довжини зразка L_n  та висоти Н_k після кожного обтискуван-

        ня. Дані заносять до таблиці 2.1.

1.5  За даними таблиці 2.1 проводимо обчислення:

       Ступінь обтискання:

                                          

де Н₀ - висота зразка вихідна;

     Н_к - висота зразка після обтискування.

      Абсолютно подовження:

∆l=L_n-L_n-1;

де L_n — довжина зразка після обтискування;

     L_n-1— довжина зразка до обтискування.

Інтенсивність витягу:

                                              

       Коефіцієнт уковування:

К=λ+1.

Коефіцієнт поширення Чайле-Сторожева:

Дані розрахунку заносять до таблиці 2.1.

За даними таблиці будують графіки:

•    Залежності інтенсивності витяжки від величини відносної подачі (малюнок 2.1);

•   Залежності інтенсивності витяжки від ступеню обтискування (малюнок 2.2);

•   Залежності коефіцієнта поширення від величини відносної подачі (малюнок 2.3).

1.5  Порівнюючи графіки (малюнки 2.1, 2.2, 2.3) та дані таблиці

      2.1 зробити висновки про вплив величини подачі і ступеню

      обтискування на співвідношення між деформаціями при про-

      тяжці.

2.  Дослідження характеру розподілу деформації