Промышленность \ Теория кузнечно-штамповочного производства

Теорія ковальсько-штампувального виробництва, методичні вказівки, страница 16

Основою метода є поле швидкостей (малюнок 5.2) переміщень, яке описується виразами для радіальної (Vr) та осьової (Vt) складових швидкості:

де Vs - швидкість переміщення рухомої плити;

     Vr- радіус кривизни нейтральної лінії, по якій радіальна швидкість дорівнює нулю (малюнок 5.2).

Положення нейтральної лінії, тобто величина rs до експерименту невідомі. Очевидно, що при μ=0 кільце буде деформуватись як частина суцільного диска. Величина rs з однієї сторони пов'язана з умовами тертя (μ), з другої - із діаметром отвору та текучою висотою кільця.

При визначенні величини μ доцільно користуватись номограмою (малю­нок 5.3), яку розраховано на ЕЦОМ.

Даний метод ефективно застосовується при оцінюванні та виборі технологічних мастил.

Обладнання, інструмент, зразки, типи мастил:

Обладнання. Зразки деформуються на кривошипному або гідравлічному пресі зусиллям 2,5 МН (250 тс). Нагрівання проводять в електричній печі опору до t=1000 °С. Вимірювання стальних зразків проводяться штангенциркулем.

Інструмент - комплект осаджувальних плит попередньо нагрітих до 250 °С.

Зразки - сталь 35. Розміри D0:d0:h0=2:1:0,7. Зокрема, D0=30 мм; d0=15 мм; h0=10,5 мм, або D0=80 мм; d0=30 мм; h0=21 мм.

Типи мастил : ОГВ-75; ГФП; Укрінол-7. Мастила ОГВ та ГФП перед нанесенням розвести водою 1:12.

Методика виконання робота:

Робота складається у відшукуванні залежності коефіцієнта тертя від типа технологічного мастила. Ступені обтискування матеріалу зразків перед деформуванням.

Послідовність виконання роботи:

1.  Виміряти вихідні розміри 8 кільцевих зразків та пронумерувати їх.

2.  Нагріти зразки (τ=10 хв.) у відповідності з планом експерименту.

3.  Провести нанесення технологічного мастила на інструмент розпиленням.

4.  Провести осаджування кілець до ступеня деформації 30; 40; 50 %.

5.  Виміряти кінцеві геометричні розміри зразків (див. малюнок 5.1) h, d′, d″. Ці вимірювання проводяться 2 рази в двох взаємоперпендикулярних напрямках. Усі дані заносять до таблиці 5.1.

Скачать файл