Такий тип опалення придатний тільки для пасивних будинків з низькою потребою в обігріванні — £=15 кВт-год/м2, причому система механічної припливно-витяжної вентиляції з відбором тепла із відпрацьованого повітря виконуватиме функцію аварійного обігрівання.
Умови ефективності системи опалення
Елементи системи опалення в енергозберігаючому будинку повинні працювати тільки тоді, коли є потреба в теплі. Тепловтрати системи необхідно мінімізувати, обмеживши довжину трубопроводів, забезпечивши труби та всі компоненти системи якісною ізоляцією (через недостатню ізоляцію тепловтрати можуть зрости у 5-10 разів).
Систему опалення доцільніше монтувати в тепліших зонах приміщення; якщо ж певні елементи необхідно встановити поза цією зоною, то їх слід особливо старанно захистити від тепловтрат, так само як і трубопроводи, прокладені в перекриттях і огородженнях.
Найоптимальніший розподіл тепла забезпечать двотрубні зіркоподібні системи опалення, в яких кожен радіатор приєднаний до стояка окремо (теплоносій подаватиметься тільки до радіаторів, якими у даний момент користуються). Якщо теплоносій рухається за обвідною схемою вздовж зовнішніх стін, то тепло може надходити у приміщення, які в даний час не потрібно обігрівати.
Недостатньо врахованим джерелом тепловтрату системі є циркуляційні помпи. В енергозберігаючому будинку такі помпи часто потребують до 10% енергії, що витрачається на опалення (за результатами досліджень, в одно- і двосімейних будинках зафіксовано в середньому 170% перевищення необхідної потужності помп; у багатосімейних — 240% перевищення порівняно з необхідною розрахунковою потужністю). Щоб відчутно знизити витрату енергії, необхідно забезпечити точне регулювання роботи помп відповідно до потреб.
Заощаджувати енергію допоможе і правильно спроектована і відрегульована система розводки.
Котел і економія енергії
Чималий енергоощадний потенціал системи опалення можна передбачити ще на етапі її проектування.
Метою оптимізації виробництва енергії є забезпечення потреби в енергії для опалення найпростішим способом з максимальним використанням первинної енергії палива та з якнайменшою шкодою для довкілля.
Продуктивність усіх традиційних котлів, в яких підтримується постійна температура теплоносія (на виході — 90°С, на вході — 70°С), складає близько 72-75%. Низькотемпературні й конденсаційні котли характеризуються набагато вищою продуктивністю: 90-95% і 102-107%.
Температура теплоносія в системах опалення з низькотемпературними котлами коливається, залежно від зовнішньої температури, у межах 40-70°С. За таких умов ККД котлів досягає навіть 95%. Зазвичай низькотемпературні котли працюють на природному і зрідженому газі або на рідкому паливі. Для котлів потужністю до 35 кВт рекомендується використовувати більш економічне рідке паливо (паливні оливи). Важливою перевагою таких агрегатів, крім незначної витрати палива та високої продуктивності, є незначний рівень забруднення відпрацьованих газів. Використання в них погодної автоматики дає змогу додатково заощаджувати до 30% енергії!
Конденсаційні котли
Конденсаційні котли— новітнє покоління техніки з особливо високим ККД для систем опалення. Вже назва вказує на принцип їх роботи: отримання тепла з водяної пари (яка є компонентом відпрацьованих газів). Усі викопні енергоносії (вугілля, нафта, природний газ) у своїх хімічних сполуках мають атоми водню, тому при спалюванні викопних видів палива утворюється, крім двоокису вуглецю, і водяна пара. Пара під час конденсації віддає так зване приховане тепло. Тому при використанні в котлах газу можна отримувати до 11% енергії в процесі охолодження продуктів згорання до 0°С. На практиці до такої температури відпрацьовані гази не охолоджуються, тож насправді з водяної пари можна отримати 5-8% енергії.
Загалом продуктивність конденсаційних котлів може сягати 105% і більше — завдяки застосуванню в них досконалих інноваційних технологій (зокрема теплообмінників) та використанню тепла конденсації водяної пари.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.