Реконструкція будинку для заощадженння тепла, страница 7

Завдяки зменшенню тепловтрат можна сміливо обмежити габарити радіаторів, що відчутно зменшить вартість системи опалення. Крім того, невелика потреба в теплової енергії дає змогу прокладати низькотемпературні теплові мережі, що відзначаються високою ефективністю і мінімальними тепловтратами, не викликають посиленої циркуляції повітря, тобто не спричиняють руху пилу, який викликає алергію і захворювання верхніх дихальних   шляхів  у  споживачів.

Площинне обігрівання чи у припідлогових лиштвах

Обігрівання приміщень за допомогою великих поверхонь (систем підлогового опалення або прокладених вздовж стін) не можна вважати оптимальним рішенням в енергозберігаючому будівництві, оскільки вони споживатимуть невиправдано багато енергії. До того ж прокладання труб у стінах, що розділяють приміщення, які потребують обігрівання, від тих, що не обігріваються, спричинятиме аж ніяк не виправдані тепловтрати, а втрати тепла у зоні перекриття над півницями за температури 28°С можуть навіть подвоїтися. Заливання труб (підлогової системи опалення), якими рухається теплоносій, цементним розчином, — чинник інерційності системи, а отже недостатньо "оперативної реакції" на відхилення від заданого теплового комфорту (подовжується час для збільшення або зменшення подачі тепла, наприклад за різкої зміни погоди). Дещо краща ситуація, якщо система прокладена в сухому розчині, — вона меншою мірою акумулює тепло. Позитивом подібних рішень є можливість роботи в низькотемпературних системах, наприклад з помпою тепла, яка характеризується високим ККД.

Альтернатива стіновому обігріванню — системи опалення, прокладені у підлогових лиштвах, які працюють як теплова ізоляція на стінах, обігріваючи їх, а стіни, у свою чергу, випромінюють тепло до приміщення. Такі системи характеризується більшою гнучкістю, однак потребують більше теплової енергії, що також зумовлює більші тепловтрати. Власне тому не варто монтувати систему опалення у зовнішніх огородженнях. Чудовим варіантом обігрівання приміщень в енергозберігаючих будинках можна вважати радіатори невеликого об'єму (панельні, конвекторні), термостати яких дають змогу швидко і точно регулювати теплопродуктивність. Ці пристрої — відносно дешеві, їх легко монтувати, доглядати і замінювати.

Нагрівання припливного повітря

Одним із чинників, що забезпечує зниження тепловтрат в енергозберігаючих будинках, є герметичність зовнішніх огороджень. Однак в такому разі необхідно забезпечити ефективну вентиляцію, яка б не тільки гарантувала приплив свіжого повітря, а й уможливлювала відбір тепла з відпрацьованого повітря. Найкращим варіантом вважається система механічної припливно-витяжної вентиляції з відбором тепла із відпрацьованого повітря (гравітаційна вентиляція, як переконують результати досліджень, неспроможна вирішити цю проблему на достатньому рівні). В деяких випадках завдяки наявності вентиляційних каналів можна навіть відмовитися від традиційного обігрівання приміщень, додатково підігріваючи припливне повітря для компенсації тепловтрат.

В енергозберігаючих будинках з показником сезонної теплової потреби £=50-70 кВт-год/м² іноді виникають проблеми, що ускладнюють, а часом й унеможливлюють зазначене рішення. Постачання необхідної кількості тепла потребує більших об'ємів повітря (як наслідок низької густини повітря у приміщенні), а отже — і більших перетинів каналів, ніж для звичайної вентиляції. Потреба у значних обсягах припливного повітря — обов'язково з частковим використанням внутрішнього повітря (дуже низька вологість холодного повітря під час обігрівального сезону) — диктує необхідність у додаткових фільтрах, а це, у свою чергу, вимагає встановлення більш потужного вентилятора. Регулювати обсяги надходження тепла можна тільки шляхом керування рівня подачі свіжого повітря в окремі приміщення. Тому в проекті слід передбачити більшу площу для системи вентиляції; вартість її виконання та експлуатації також зросте, а деякі проблеми так і залишаться.