Реконструкція будинку для заощадженння тепла, страница 6

Обсяги витрат енергоресурсів і можливості їх зменшення значною мірою залежать і від правильності експлуатації системи вентиляції. При значних недоліках в її роботі втрати тепла навіть в добре утеплених та герметизованих будинках можуть сягати 30%. Взимку вентиляційні канали бажано частко­во прикривати, а за можливості — закривати повністю. В енергоощадних будинках (енергоємністю 60-120 кВт/м²-рік) необхідно встановлювати ре­куператори вентильованого повітря, які дають змогу зменшити тепловтрати на 50-60%.

Отже, вентиляція утеплених будинків і квартир повинна бути ефективною. Неякісно виконана вентиляція та недотримання теплового режиму — чинники того, що на стінах і стелі приміщень через деякий час утворюються темні вологі плями. При недостатній температурі ця внутрішня волога конденсується, що призводить до утворення цвілі та поступового руйнування стін і стелі.

Підсумовуючи, слід наголосити: до термореновації житла споживач повинен підходити комплексно, тобто не тільки утеплити приміщення, а й модернізувати системи вентиляції та опалення

5.5.5   Системи опалення

Вимоги до енергозберігаючих будинків принципово не відрізняються від вимог до традиційного будівництва. Однак в енергоощадному будівництві водночас зі зниженням потреби в енергії, необхідної для ефективного обігріву приміщень, такі фактори, як принцип роботи, форма, тип системи все менше впливають на комфортність мікроклімату. Натомість пріоритетними стали завдання надійного захисту конструкцій і системи опалення в цілому (котел, розподільна мережа, теплоакумулятори, арматура тощо) від тепловтрат та можливість точного регулювання температури у приміщеннях залежно від потреб мешканців.

Зменшення потреби в енергії — чинник спрощення системи опалення, що має бути результатом нескладної схеми розташування приміщень у будинку. Потрібен аналіз запланованих компонентів системи, зокрема бойлерів і теплообмінників, котрі сповільнюють регулювання, так само як і надмір теплопровідних труб і радіаторів.

За недостатньо утеплених і негерметичних зовнішніх огородженнях традиційних будинків навіть висока температура у приміщенні не забезпечувала комфорту в холодну пору року. Тепловтрати можна було дещо компенсувати тільки потужними обігрівальними приладами, декількома обігрівачами (кахляними печами, радіаторами з великими нагрівальними поверхнями) або застосуванням підлогового чи стінового обігрівання. В енергозберігаючих будинках з якісною теплоізоляцією та герметичними зовнішніми огородженнями такі проблеми не виникають. Завдяки рівномірному розподілу тепла у приміщеннях таких будинків не надто важливо, де встановлено радіатори (у традиційних радіатори встановлювали попід вікнами — для компенсації підвищених тепловтрат через нещільності у цій зоні приміщення; водночас значні обсяги енергії витрачалися на нагрівання зовнішніх огороджень, через які чимала частка тепла "тікала" надвір — тепловтрати внаслідок великої різниці температур по обидва боки цього огородження). У приміщеннях, де причини високих тепловтрат усунуто, радіатори можна монтувати навіть на внутрішніх стінах. Винятком із цього правила може бути застосування витяжної вентиляції у зоні вікна, — в такому випадку припливне повітря потребуватиме нагрівання. Те ж саме відбуватиметься, якщо у приміщеннях є великі двошибові вікна. Якщо ж вони будуть тришибовими — розподіл тепла в їх зоні буде достатньо рівномірним.

Система розподільних трубопроводів не мусить бути розбудованою, що значно зменшує вартість енергозберігаючого будівництва.

Вищі температури на внутрішніх поверхнях зовнішніх огороджень дають змогу знизити температуру в приміщеннях без шкоди для мікроклімату, оскільки тепловий комфорт, який відчуватиме споживач, буде результатом середнього значення температур — на поверхні стін і внутрішнього повітря. Це сприятиме значній економії коштів на опалення.