Робоча площадка промислового будинку: Методичні вказівки до виконання курсової роботи з металевих конструкцій, страница 12

а) для трикутної решітки ;

б) для трикутної з додатковими розпірками .

Попередньо задаються перерізом розкосу (розпірки приймаються того ж перерізу) у вигляді рівнобічного трикутника розміром не менше 45*4 мм, і з таблиці сортаменту виписують його характеристики:

 - площу перерізу;

 - мінімальний радіус інерції перерізу відносно головної центральної осі, що перетинає полиці кутника.

З Умови рівностійкості знаходять гнучкість колони відносно вільної осі:

,                                    (4.45)

де  - гнучкість колони відносно матеріальної осі (див. ф. 4.22);

 - площа перерізу вітки колони;

 - площа перерізу розкосу;

 - коефіцієнт, який залежить від кута нахилу розкосу  (див. табл.):

	30	40	45-60
	45	31	27

Радіус інерції колони відносно вільної осі:

,                      (4.46)

 

 та ,                          (4.48)

де  - радіус інерції вітки, взятий із сортаменту.

Якщо для трикутної решітки умова (4.48) не виконується, тоді для зменшення гнучкості вітки слід застосувати трикутну решітку з додатковими розпірками.

4.4 Розрахунок розкісної решітки

Для перевірки стійкості підібраного перерізу колони відносно вільної осі необхідно попередньо виконати розрахунок елементів розкісної решітки, для чого:

визначити розрахункову довжину розкосу:

                                 (4.49)

уточнити значення коефіцієнту :

          (позначення на рис. 4.11)                  (4.50)

вирахувати розрахункове стискуюче зусилля в розкосі:

                 (4.50)

де  - умовне кутове перерізуюче зусилля в колоні, яке на цій стадії розрахунку може бути одержане добутком коефіцієнту , який залежить від розрахункового опору сталі колони (див. нижче наведену таблицю) на площу перерізу всієї колони .

Таблиця залежності  від величини  (кН/см²):

Для проміжних значень коефіцієнт  визначається інтерполяцією.

Визначити максимальну гнучкість стисненого розкосу:

,                                      (4.51)

де  - розрахункова довжина розкосу за формулою (4.49);

 - мінімальний радіус інерції кутника, см;

 - гранична гнучкість розкосу, яка на цій стадії розрахунку дорівнює 150. Якщо умова /4.51/ не виконується, слід прийняти більший розмір кутника і повторити розрахунок.

В залежності від гнучкості  і величини розрахункового опору  (прийняти як для стержня колони за таблицею 72 [1] установлюється величина коефіцієнта повздовжнього згину .

Прийнятий переріз розкосу треба перевірити на стійкість за формулою:

,                         (4.53)

де  - див. формулу (4.50);

 - площа перерізу одного розкосу;

 - розрахунковий опір сталі розкосу;

 - коефіцієнт умов роботи стиснених елементів з поодиноких рівнобічних трикутників, прикріплених тільки однією полицею.

Якщо умова (4.52) не виконується, необхідно збільшити переріз розкосу і розрахунок повторити. Далі треба перевірити стійкість колони відносно вільної осі, як для колони з планками:

-  визначити момент інерції , радіус інерції  та гнучкість  перерізу колони відносно вільної осі;

-  визначити зведену гнучкість:

,                       (4.53)

де  - визначається за формулою (4.50);

 - площа перерізу двох розкосів;

 - площа перерізу обох віток колони.

В залежності від величини зведеної гнучкості колони  та розрахунку опору  за табл. 72 [1] знаходять значення коефіцієнту поздовжнього згину  та перевіряють стійкість колони відносно вільної осі  за формулою:

                         (4.54)

У випадку перенапруження необхідно збільшити ширину перерізу колони  і повторити розрахунок. Далі треба визначити необхідну довжину кутових швів для прикріплення розкосів до віток колони:

 - біля пера:              (4.55)

 - біля обушка:                            (4.56)

де  - коефіцієнт глибини проварення шва при ручному зварюванні;

 - катет кутового шва ( - товщина полиці кутника);