Когнітивні процеси. Напрямки робіт у галузі ШІ. Засоби подання знань, страница 9

Пр читається так: якщо виконана умова U і антецедент правила B саме той за яким у базі здійснюється пошук, то виконується C та змінюється антецедент на той що вказує постумова Р.

Консеквент може бути декларатвним („якщо <умова>, то <висновок>”) для виведення логічних висновків і процедурним („якщо <умова>, то <дія>”).

Існують прямі П-продукції (від умови до висновку), звернені О-продукції (від мети до вихідного стану, від мети до підмети) та метапродукції (умови та порядок виконання Пр).

Переваги Пр	Недоліки Пр
·  Легко створювати і розуміти окремі правила (Пр –завершений фрагмент ПГ) ·  Просто виконувати і модифікувати (Пр незалежні) ·  Пр можливо обробляти паралельно	·  Складні посилання Пр вимагають багато часу для обробки і місця для зберігання ·  Важко оцінити знання про ПГ в цілому ·  Не відповідає людській структурі знань ·  Не має гнучкості при логічному виведенні ·  Існування конфліктів через подібні умови в деяких Пр ·  Нечіткі відношення між Пр

Приклади:

· α=>γ – якщо виконується α, то є γ

· p&q&w&z=>β якщо є p та q та w та z, то виконуємо β

· якщо (стан об’єкта ПРОЦЕСОР = несправний)або(стан об’єкта ПАМ’ЯТЬ = несправний) або (стан об’єкта МОНІТОР = несправний) то (стан комп’ютера = несправний)

2. МЕРЕЖНА МОДЕЛЬ (ММ)

ММ - орієнтований граф, який подає структуру знань із явним виділенням понять і відношень між ними.

Існують ММ простого (вузли не мають внутрішньої структури) та ієрархічного (вузли мають внутрішню структуру у вигляді мережі) типу.

Вузли можуть являти собою:

• об’єкти – постійні елементи ПГ;
• характеристики, що описують властивості об’єктів;
• значення (константи, змінні) конкретних характеристик;
• класи, що вказують на множину об’єктів з загальними характеристиками або на множину класів;
• події, що відповідають діям, які відбулися в

Дуги (відношення) умовно поділяються на лінгвістичний (час, вид, стан, колір, розмір), логічний (заперечення, кон’юнкція, диз’юнкція, імплікація), теоретико-множинний (підмножина, частина і ціле, елемент множини, близькість) та квантифікаційний (числові характеристики, квантори загальності, існування, нечіткі квантори (багато, кілька, часто)) класи.

Дуга між об’єктами відповідає твердженню, між класом та об’єктом – породженню одиничного примірника, між класами – бінарному відношенню, між об’єктом та подією – покажчику на роль об’єкта в події.

Залежно від характеру відношень виділяють наступні види мереж:

Семантична мережа – модель подання знань за допомогою вузлів (поняття або об’єкт), пов’язаних спрямованими дугами (відношення між вузлами). Об’єктами служать – об’єкти-поняття (концепти), об’єкти-події або об’єкти-характеристики. Відношення можуть бути однаковими (однорідна мережа) або мати різний зріст (неоднорідна мережа). Сценарій – однорідна мережа для опису пов’язаних подій з відносинами несуворого порядку.

Функціональна мережа – містить вузли аргументи, з яких йдуть дуги у вузли, де поняття формують процедуру обробки аргументів.

За кількістю станів зв’язку існують дискретні (зв’язок або існує або ні) та аналогові (зв’язок характеризується прохідністю) семантичні мережі.

За кількістю об’єктів, які зв’язуються наявними відношеннями, розрізняють бінарні (два об’єкта) або
n-арні мережі.

Переваги ММ	Недоліки ММ
·  Структурованість знань у мережі (Мережа легко добудовується) ·  Багатовимірність (Враховуються численні типи відношень) ·  Ефективний пошук (Відношення визначають шляхи доступу до бази знань) ·  Відображення структури і зв’язаності, властивих знанням, явним чином.	·  Зниження однорідності мережі за умови збільшення типів об’єктів ·  Важко знаходити факти, віддалені від початку пошуку.

Приклад: (а –поняття, r - відношення)