Когнітивні процеси. Напрямки робіт у галузі ШІ. Засоби подання знань, страница 4

При проведенні робіт у галузі систем ШІ (СШІ) використовують системний підхід і розглядають такі системні аспекти: оточення, роль системи, архітектуру СШІ, компоненти системи, системні ресурси.

Оточення (зовнішнє середовище) – множина об’єктів і умов, що взаємодіють із СШІ, але не контролюються нею. В оточенні розглядають характеристики задачі і модель доступу. Виділяють кілька характеристик задач: структурованість (створення структурованої моделі задачі, що не структурується, і одержання можливості застосування до моделі правила і процедури), функціональна галузь застосування (менеджмент, діагностика), рівень задачі (катастрофа, стратегія, гра), відношення до проблеми (розуміння, вибір). У моделі доступу враховують режим взаємодії з користувачем або іншою СШІ, рівень знань ПГ, кваліфікацію користувача.

Роль показує вплив системи на оточення, визначає її цілі і можливі для застосування засоби.

Компоненти системи –функціональні блоки, що відокремлюються для спеціалізації й ефективного роз взування задач.

Архітектура відбиває взаємозв’язок між компонентами системи та між компонентами і оточенням; мінімізує взаємозалежність компонентів, що дозволяє системи виконувати функції, як єдиному цілому. Архітектура диктується оточенням і методом, за допомогою якого система впливає на зовнішнє середовище, або роллю.

Системні ресурси використовуються або споживаються при побудові і функціонуванні системи й відповідно до оточення знаходяться поза її межами, проте частково контролюються нею.

Принципи створення СШІ: системність, гнучкість, стійкість, ефективність. Відповідно до принципу системності СШІ розглядається як структура, що визначається функціональним призначенням. Принцип гнучкості означає пристосованість системи до можливих перебудов завдяки модульності побудови всіх підсистем і стандартизації їхніх елементів. Принцип стійкості полягає в тому, що система повинна виконувати основні функції не залежно від впливу на неї внутрішніх і зовнішніх факторів. Ефективність системи розглядається як комплексний показник рівня реалізації наведених вище принципів з урахуванням витрат по створенню і експлуатації системи.

Узагальнена структурна схема СШІ:

Через ФЗП і технічні засоби система орієнтується на конкретну ПГ, конкретного спеціаліста. При розробці ФЗП велика увага приділяється організації взаємодії „людина – машина”. ЗПЗ (операційні системи, системи програмування, обслуговуючи програми) гарантує функціонування обчислювальної техніки, розробку і підключення нових програм.

Системний підхід передбачає всебічну розробку СШІ. Напрямки розробки:

1. Подання знань (проблеми джерел знань, набуття, подання знань, формалізація знань).
2. Вибір і розробка методів маніпулювання знаннями, розв’язання творчих ігрових винахідницьких задач, виявлення необхідної і достатньої сукупності засобів для забезпечення інтелектуальних властивостей.
3. Організація спілкування - розуміння і синтез зв’язаних текстів, комунікація між людиною і СШІ.
4. Навчання розв’язанню задач, з якими СШІ раніше не зустрічалася, перехід від відомого розв’язку до складнішої задачі, декомпозиція вихідної задачі на задачі, розв’язок яких уже відомий.
5. Аналіз зорових дво- і тривимірних сцен, збереження зорової уяви, перехід від уяви до текстового опису й зворотній перехід, формування зорової уяви.

КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЗНАНЬ

При аналізі знань виділяють знання і способи подання знань. Саме знання поділяють на дві категорії: галузь знань і види знань.

Застосуються такі галузі знань:

-  про предметну галузь (ПГ) – сукупність інформації про ПГ, яка зберігається в базі знань інтелектуальної системи;

-  про мову подання знань, мову для побудови інтелектуальної системи (ІС), мову специфікацій мову меню;

-  про систему – як подані знання, рівень користувача, на який розраховано ІС, планування досягнення цілей і т.п.;