Гроші та закони їх обігу. Ціна в ринковій економіці

Тема 4.      ГРОШІ ТА ЗАКОНИ ЇХ ОБІГУ.   ЦІНА  В  РИНКОВІЙ  ЕКОНОМІЦІ

1. Виникнення, суть і функції грошей.
2. Грошовий обіг. Грошова система та її елементи. Основні типи грошових систем. Повноцінні і неповноцінні гроші. Закони грошового обігу.
3.  Інфляція як негативне економічне явище. Забезпечення стійкості грошей. Конвертованість валюти. Антиінфля-ційна політика держави. Грошові реформи.
4. Теорії сутності ціни. Функції ціни. Фактори, що впливають на підвищення і зниження цін. Система цін. Види цін. Особливі, або спеціальні ціни. Процес ціноутворення. Концепції утворення цін. Методи ціноутворення. Способи регулювання цін. Цінова політика держави.

1. Виникнення, суть і функції грошей

Виникнення  грошей

   Поява грошей вважається переважно об'єктивним історичним процесом, в основі якого лежить розвиток товарного виробництва і обміну, зокрема — еволюція форм вартості.

   Ще в первісному суспільстві при зародженні простого товарного виробництва мав місце випадковий стихійний обмін. Він не був масовим, носив епізодичний характер. Це була проста форма вартості, яку можна виразити таким чином: Т - Т.

       З поглибленням суспільного поділу праці обмін між товаровиробниками стає все регулярнішим. Поступово з'являється розгорнута форма вартості: Т - Т - Т -...

Тут кожний послідуючий товар є грошима, тобто еквівалентом вартості попереднього.

   Але потреби в обміні зростають, і стає незручно декілька разів купляти-продавати, щоб одержати потрібний товар. Тому з часом відокремлюється якийсь товар, що набуває рис спільного еквівалента, виникає загальна форма вартості:

                          x   Т=

                          y Т=            n  товара А

                           zТ=

Це особливий товар, бо решта товарів виражають у ньому свою вартість. В окремих місцевостях (регіонах) локальним еквівалентом вартості слугували речі, які у великих кількостях обмінювалися, мали пріоритетне значення для господарства і життя людей на даній території.

         З часом повсюдно серед важливіших місцевих товарів-еквівалентів виділяється такий, за допомогою вартості якого решта товарів порівнюються між собою. Утворилася всезагальна або грошова форма вартості:

    За одним товаром закріплюється роль інтегрального еквівалента, в якому виражаються затрати суспільно-необхідної праці, втіленої в інших товарах.

    Специфічність (відмінність) грошей як товару полягає у його властивостях. Споживна вартість грошового товару є здатність його бути посередником в обміні, що допомагає людям отримувати суспільні бла¬га взамін на продукти індивідуальної праці. При цьому забезпечується рівноцінній обмін, бо вартість усіх товарів прирівнюється до вартості товару-грошей як всезагального еквівалента.

Розмаїття   грошей

Походження грошей має досить багату і супереч¬ливу історію, результатом чого є значна різноманіжність  форм  грошей.

   Спершу виникли товарні гроші. Так, ними була худоба — у древніх греків, хутро і шкіра — у скандинавських народів, слонова кістка і навіть людські черепи в Африці, хутра куниць (куна) — на Русі, тощо. Причому ці речі-еквіваленти постійно витіснялись одне одним у пошуку найбільш сприйнятної форми для грошей.

   На зміну товарно-речовим прийшли металеві гроші. В основному це були благородні метали, бо вони мають перевагу над іншими — однорідність, міцність, довго зберігаються, не втрачаючи своїх властивостей, і т. п. Залізо ж у чистому вигляді можна отримати лише в ла¬бораторних умовах. Можливим стало застосування різних сполук металів або сплавів. З IV—III століття до н. є. роль загального еквівалента закріплюється за сріблом і золотом, а з другої половини XIX ст. — за золотом. Воно має найкращі для цього властивості: висока цінність,  обмеженість у природі, точно ділиться на дрібні частини ваги, не втрачає своєї якості за любих умов, приємно виглядить, зручне для транспортування, неможливе для підробки і т. д.

   Однак, металевий обіг грошей супроводжується загостренням суперечностей: дороговизна, відставання добування коштовних металів, зношування монет, зменшення державою їх золотого вмісту, значні витрати на охорону і забезпечення функціонування. Тому не дивлячись на те, що по своїй природі золото та інші благородні метали (як і товарні еквіваленти вартості) є ідеальними повноцінними грошима, з часом вони поступились для зручності обміну своїм похідним формам.

   Неповноцінні гроші вперше з'явились у Китаї (XII ст.), в Північній Америці — в кінці XVII ст., Європі (Франції) — 1701, Росії — 1769 році. Це були так звані паперові гроші як замінники повноцінних грошей, знаки або символи їх, монопольно випущені державою для примусового застосування в обігу. Емісія (випуск) паперових грошей (асигна¬цій) вигідна державі, яка має від цього дохід — «сеньйораж», часто використовує їх для покриття видатків, контролює фінансово-кредитну сферу та ін. Паперові гроші є фактично офіційними документами під гарантію держави із встановленим у законодавчому порядку курсом грошової одиниці країни — валюти (англ. сиrrепсу — грошовий обіг), яка вимірює величину вартості товарів.