Гроші та закони їх обігу. Ціна в ринковій економіці, страница 6

Сучасна грошова система базується на паперово-кредитних грошах. У 1976 р. згідно рішення Міжнародної конференції країн — членів Міжнародного Валютного Фонду (МВФ) було остаточно припинено обмін доларів на золото, скасовано офіційний золотий вміст грошових знаків, вилучено золото із грошового обігу. Нова грошова система характеризується державною монополією грошового обігу, широким розвитком безготівкових розрахунків, скороченням готівки. Здійснено перехід до плаваючих валютних курсів. Золото перетворено із грошового у звичайний товар, який реалізується за ціною, що складається на світовому ринку.

   Еволюція грошової системи сприяла значному скороченню витрат обігу, його прискоренню і спрощенню. Але перехід до нерозмінних на золото паперово-кредитних грошей посилив нестабільність грошового обігу, фактично обумовив хронічність інфляції.

   Складним виявилось і становлення грошової системи в Україні. Впровадження спочатку купона, а потім і гривні не захистило національну економіку і ринок від експансії іноземних валют через відсутність необхідних передумов для формування власної грошової системи та недосконалість законодавства. Країну заполонила доларизація економіки, криза неплатежів, тіньовий оборот грошової маси. Головне, що кредитні гроші, які на відміну від паперових, забезпечуються вартісними активами, ще не стали домінуючими у вітчизняній грошовій системі, як це має місце в розвинутих країнах.

Регулювання грошового обігу

    Як уже було зазначено, грошовий обіг здійснюється в межах грошової системи країни. Вона встановлюється, законодавчо оформляється і контролюється державою. Це не означає, що рух грошей підвладний лише суб'єктивному фактору. Навпаки, гроші та їх обіг виникли об'єктивно. А це значить, науковою грошова політика може бути лише базуючись на реалізації вимог економічних законів грошового обігу, які діють стихійно і незалежно від державної влади.

   Раціоналістична концепція грошей, яка переважала в економічній думці до XVIII ст., визначає їх як продукт домовленості між людьми. Але гроші діяли уже в первісному суспільстві, коли ще не було угод у сучасному розумінні, як і держави.

   Еволюційна концепція грошей базується на об'єктивному їх походженні, зумовленому поділом суспільної праці і розвитком товарного виробництва та обміну. Такий підхід належить класичній економічній школі. Стихійне виникнення грошей, їх товарна природа не означає, що стабільність грошового обігу можлива лише на основі золотого стандарту. Металеві гроші можуть бути замінені на паперові за умови, якщо держава гарантуватиме їх як надійних представників грошового товару, знаків його вартості. Значним внеском у розвиток грошових відносин стало визначення і обґрунтування сутності грошей К. Марксом як загального вартісного еквівалента. Цей принцип досі залишається непохитним.

   В результаті отримала поширення кількісна теорія грошей. Вона встановлює залежність і взаємозв'язок між рівнем товарних цін та кількістю грошей в обігу. Вартість грошей обчислюється діленням суми цін товарів на число оборотів грошової одиниці. Саме вартість грошей і рівень цін на товари визначають кількість грошей в обігу.

   Представники металістичної теорії грошей визнають їх лише як благородні метали, які ніби природно є грошима. Тобто, гроші не є продуктом трудової діяльності людей.

   Номіналістична теорія грошей проголошує їх як умовні знаки, яким процедурно надаються відповідні грошові функції. Назва походить від цифр на грошових одиницях (номіналах).

Набули визнання ідеї Дж. Кейнса про активну функцію грошей в системі державного регулювання економіки. Гроші ним розглядались як важливий елемент структури виробництва та її суттєвий фактор. Вчений обґрунтував принципи здійснення політики «дешевих грошей» та пільгового кредиту, концепцію регульованого ціноутворення і підконтрольної інфляції. Вважав, що недостатність грошового попиту — одна з головних причин кризи.