Надалі були і інші спроби запровадити на українських землях свою грошову систему. Однак з кінця XIV ст. вони припинились. Україну заполонили польські та литовські гроші. Основною одиницею стає «гріш», побутують монети: півгроші, третяки (тригроші), шостаки (шестигроші); потрапляли також генуезькі аспри, кримсько-татарські акче та ін. Наприкінці XVIII ст. на східноукраїнських землях запанували російські карбованець і копійка, на західних — австрійські копійка та крейцер.
Слово «гривня» все ж збереглося в українській мові. Ним називали різні монети аж до 10 коп. у радянські часи («гривеник»). Те ж сталося і з польською злотого, яка перейшла на монету 15 коп. («злотник»).
Історичне відродження гривні почалося після проголошення 18 липня 1917 р. Української Народної Республіки. Спочатку валютою було визначено карбованець, вартість якого сягала 17,424 долі щиро¬го золота (1 доля = 0,044 г). 19 грудня того ж року було видруковано перший грошовий знак УНР — паперову купюру «100 карбованців». Цей напис подавався мовами чотирьох найчисленніших націй, що проживають на території країни — українською, російською, поль¬ською і єврейською (іврит). Згодом Центральна Рада 1 березня 1918 р. прийняла закон про запровадження нової грошової одиниці — грив¬ні (0,7742 г. чистого злота), яка поділялася на 100 шагів і рівнялася Уг карбованця.
Під час грошової реформи 1922-1924 рр., тепер уже в Радянській Україні в обіг був введений спочатку паперовий, а потім золотий чер¬вінець вагою 8,6г. (період непу). Поряд з ним використовували й інші знаки. Після реформи був введений курс карбованця, який дорівнював 1/10 червінця, що стало моментом остаточного утвердження радян¬ської валюти. В 1961 р. встановлено золотий вміст рубля — 0, 987412 г чистого золота (1 долар = 82,9 коп.).
Сучасними грошима України спочатку у 1992 р. стала тимчасова валюта — купоно-карбованець. Саме він став жертвою інфляції в 1992-1995 рр. У вересні 1996 р. в результаті грошової реформи укра¬їнський карбованець був замінений на національну валюту — гривню. Курс був такий: 100 000 крб. = 1 грн. Але новітній час для гривні виявив¬ся несприятливим, тому її курс падає. В умовах кризи більша частина готівки знаходиться в тіньовому обороті, а суб'єкти ринку, щоб зайве не ризикувати, віддають перевагу у своїх розрахунках іноземним валютам. Але все-таки запровадження своїх грошей стало знаменною подією для України, бо вони — невід'ємний атрибут державності. В резуль¬таті це прискорило рух грошей, надходження їх на рахунки в банках, відроджуються заощадження населення (депозити), що є свідченням зростання довіри до національної валюти.
Функції грошей
Сутність грошей комплексно розкривається у виконуваних ними функціях. В товарному господарстві гроші виконують п'ять функцій: 1) міра вартості, 2) засіб обігу, 3) засіб утворення скарбів та накопичення, 4) засіб платежу, 5) світові гроші. Що правда, в західній економічній літературі окремо не виділяють функцію платежу, яку поєднують із засобом обігу, а також світові гроші, бо вони виконують будь-яку функцію. Але метод наукової абстракції дозволяє поглиблено аналізувати процес генезису грошей, окремо вивчати всі їх функції, які найбільш ґрунтовно були висвітлені К. Марксом.
Гроші як міра вартості — перша і основна їх функція. Вона зумовлюється самою природою грошей як всезагальним еквівалентом. Всі решта функцій випливають з першої і пов'язані нею. Функція міри вартості полягає в тому, що вартість усіх товарів виражається в грошах (цінах). Тобто, гроші служать матеріалом для вимірювання товарних вартостей.
Але не гроші роблять товари порівняльними у вартостях. Навпаки. Саме тому, що всі товари як вартості представляють собою уречевле¬ну людську працю, вони можуть вимірювати свої вартості одним і тим же специфічним товаром, перетворюючи останній у загальну для них міру вартості, або в гроші.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.